Дата обрана на честь пам’яті військового кореспондента Дмитра Лабуткіна, який у цей день загинув під час бойових дій на сході України у 2015 році. День…
Нещодавно кореспонденти АрміяInform уже звертали увагу нашої читацької аудиторії на проблемні моменти приватної закупівлі військового спорядження.
Своїм досвідом, зокрема й негативним, ділилася відома львівська волонтерка Тетяна Пилипець.
Для того, щоб правильно зіставити інформацію про властивості того чи іншого виробу військового призначення, потрібно мати бодай мінімальні знання у військовій справі. Втім, люди, які прагнуть лише одного — забезпечити безпеку своїх рідних, які нині воюють, загалом — абсолютно цивільні, без специфічних знань.
Аби ліквідувати ці пробіли, ми узагальнили деяку інформацію про те, як грамотно «прочитати» надану виробником інформацію. І сьогодні говоритимемо про бронезахист.
А саме — на що звертати увагу на бирках та шильдиках захисних бронепластин, закуповуючи їх в Україні або ж за кордоном.
Отже, існує кілька стандартів «класів» броні і вони досить сильно відрізняються за своїми підходами. Список стандартів чималенький, але нас цікавлять найактуальніші. Український ДСТУ 8782:2018, приміром, налічує 6 класів захисту. А от американський NIJ (National Institute of Justice) 0101.06 має їх значно менше — лише 4. І вже на цьому етапі часто виникає непорозуміння. Тому коли про плиту питають «який клас?», треба завжди відповідати з вказанням стандарту: «5-й за ДСТУ», або «III+ за NIJ».
Який клас захисту потрібний? Зважаючи, для чого. Для захисту від осколків достатньо 1-2-го класу, і саме такий захист зазвичай надають повноцінні кевларові бронежилети. А от для зупинення куль, випущених із сучасної армійської зброї, потрібно посилювати їх бронепластинами. Одразу зазначимо: що вищий клас захисту, то дорожчою буде броня.
Метал чи кераміка?
Протикульні плити раніше робили із броневих марок сталі (переважно до 4-го класу ДСТУ/III NIJ). Більш сучасні виконують із керамічних матеріалів, в основі яких є хімічні сполуки кремнію та бору. Є також розробки з полімерів. Зокрема поліетилену високої щільності. Бувають екземпляри й з титановмісних сплавів.
Найпоширеніші плити високого класу захисту — керамічні, оскільки за відносно доступної вартості вони надають захист навіть від бронебійних куль.
«Керамічна» броня дуже сильно відрізняється від бронесталі за властивостями. Насамперед тим, що вона досить часто «одноразова». Оскільки здатність захисту знижується, інколи аж до нуля, якщо перед цим у плиту вже були кульові влучання. При цьому зазвичай кераміка добре виконує свою роботу і значно краще розподіляє і гасить удар, дає меншу заперешкодну травму у разі влучання.
По-друге, кераміка досить дорога, і тому переводити більше ніж одну пластину з партії на її «відстріл» — це неправильно! Не можна відстрілювати керамічні пластини так само, як сталеві! Особливо — якщо ви не є сертифікованою випробувальною лабораторією NIJ, а просто хочете перевірити, чи надійно вас захищатиме броня.
Вживана броня — лотерея!
Купувати бронеплити та бронеелементи, що були у використанні, окрім сталевих, потрібно дуже обережно. Фокус у тому, що керамічні бронеплити можуть мати приховані тріщини, які можна побачити лише під рентгеном, а от плити з НВМПЕ мають термін використання, який має зазначатися на плитах. З МБЗ та сама історія, що і з плитами з НВМПЕ.
Всі арамідні (кевлар) вироби мають гарантію 5 років за умов належного складського зберігання, а коли термін збігає, то арамід втрачає свої балістичні характеристики і майже розвалюється. Таке придбання перетворюється на своєрідну лотерею з невідомим фіналом. Тож краще купувати нові бронепластини від перевірених виробників, які мають відповідну сертифікацію!
Стандарти «відстрілу» — різні!
Від чого здатні захистити сучасні бронепластини й чим же їх перевіряти? IV клас за NIJ має втримати бронебійну кулю 7,62 із твердотільним осердям, випущену з гвинтівки або кулемета калібру .30-06. А от 6-й клас ДСТУ зазначає більш точно: куля 7,62 Б-32, випущена зі швидкістю 835-850 м/с.
Важливо знати, що NIJ — це стандарт цивільно-поліцейський! В американських військових свої підходи. І тому армійські бронепластини розрізняють по типах так: SAPI, ESAPI, XSAPI.
При цьому SAPI, згідно з протоколами військових випробувань, мають витримувати три влучання кулями типу FMJ (M80 Ball). А от ESAPI мають вже тримати три влучання кулями типу M2 AP — тобто бронебійними. Щодо XSAPI інформації мало, але, здається, вони тримають три постріли патроном M993 — більш сучасним бронебійним патроном, у якому куля з бронебійним карбідним сердечником має початкову швидкість майже 930 м/с.
Ясна річ, мова тут йде про три влучання у три різні місця на плиті, а не в одну точку! Мінімальна відстань між точками влучання, за стандартом, становить 51 мм. При цьому влучання також мають потрапити не ближче цієї відстані від країв пластини!
Не потрібно плутати ДСТУ, NIJ та військові стандарти. Військові плити SAPI/ESAPI придбати непросто. Майте на увазі, що вживані плити втрачають свої властивості й тому всі вони мають строк придатності 5–7 років. Після цього властивості матеріалів значно погіршуються. У цьому плані найкращі плити виготовляють з Ultra-High-Molecular-Weight Polyethylene (UHMWPE), тобто полімерів, — вони служать довше й не потребують особливо бережного ставлення, на відміну від керамічних.
Якщо ж ви купуєте керамічні плити NIJ IV, які відносно доступні, то уважно читайте сертифікат виробника. І випробовуйте виріб відповідно до нього! Дуже часто на звороті плити пишуть, на який максимальний захист вона розрахована. З великою долею ймовірності там буде йтися про три постріли M80 Ball Ammo (куля 147gr FMJ), але при цьому лише один — бронебійним патроном AP/API! Тому не варто потім нарікати, що плита NIJ IV не тримає цілу серію пострілів бронебійним патроном!
Плита плюс кевлар: важливий нюанс!
Ще одне важливе доповнення. Плити деяких виробників забезпечують відповідний клас захисту лише у поєднанні з м’яким бронежилетом, у якому вони мають бути. Щодо цього зазвичай пишуть відповідні застереження на самій плиті. Відомі поширені приклади виробів, де плита, сама маркована як NIJ клас III, за умови її використання у м’якому бронежилеті забезпечує IV клас захисту.
Стосовно маркування: STA — stand alone (на плитах може й не бути, і якщо немає, то в деяких випадках це і є STA, якщо не вказано, що працюють лише з жилетом) — це і є плити для плитоноски, тобто можуть використовуватись самостійно. Такі вже не потребують додаткового захисту, а саме кевларового.
А от плити ICW (in conjunction with) — це плити, які працюють в поєднанні з кевларом, тобто вони для бронежилетів, які вже мають кевларовий захист ІІІА. А якщо такі плити придбали окремо і їх використовуватимуть у плитоносці, то для адекватної роботи бронезахисту необхідно додати ще й кевларовий пакет (~2000 грн), який потрібно розмістити між тілом і плитою.
Розмір має значення!
Броня — лише частина захисту! І це вам підтвердить будь-який профі військової справи. Вона не гарантує стовідсоткової невразливості. Адже це не лицарський обладунок і ви не в комп’ютерній грі, де можна завантажитися знову після збереження.
«Робоча» площа плити дуже невеличка і вона здатна захистити лише ті внутрішні органи людини, які критичні для виживання та хірургічного втручання. Це ділянка серця та легенів.
До слова, у плит є стандарти розмірів. Тому намагайтесь підбирати підходящий відповідно до габаритів конкретного вояка, а також використовувати плейткерієр чи бронежилет саме для цього розміру плити:
Для армійського стандарту бронеплит SAPI це такі розміри:
- Extra Small — 1,27 кг, 184×292 мм
- Small — 1,59 кг, 222×298 мм
- Medium — 1,82 кг, 241×318 мм
- Large — 2,09 кг, 260×337 мм
- Extra Large 2,40 кг, 280×356 мм
Для армійського стандарту ESAPI розміри ті самі, але більша маса:
- Extra Small — 1,70 кг
- Small — 2,08 кг
- Medium — 2,50 кг
- Large — 2,85 кг
- Extra Large — 3,25 кг.
