Йдеться вже не просто про окремі пожежі на нафтопереробних заводах (НПЗ), а про послідовне виведення з ладу виробничих потужностей, порушення…
Так сталося, що 27-річний головний сержант штурмової роти батальйону територіальної оборони Одещини Олександр Ткачук народився в родині кадрового військового полковника, але не української, а російської армії в російському місті Курськ.
У 1997 році, коли йому виповнилося три роки, батьки розлучилися і він з мамою переїхав на її Батьківщину – в Україну. Поселилися в одному з мальовничих міст Одеської області. Там він закінчив середню загальноосвітню школу, отримав українське громадянство і… пішов в армію.
Мабуть, саме армія і стала тим місцем, де сформувався його життєвий і військовий досвід, загартувався характер і морально-вольові якості. Тому не випадково, що День резервіста для Олександра став вже дійсно професійним святом. Його військова біографія розпочалася перед початком російсько-української війни і з невеличкими перервами продовжується по сьогодні. У 2014 році Олександр проходив строкову службу в Морському прикордонному загоні в Одеській області. Після закінчення її терміну, невдовзі був мобілізований до війська. Знову потрапив до лав свого прикордонного підрозділу морської охорони. Там же отримав звання молодшого командира і керував зміною спостереження за морськими надводними цілями. Тоді на окремих ділянках Чорного та Азовського морів ситуація була досить напруженою і молодому сержанту доводилося разом зі своїми побратимами в цілодобовому режимі нести службу і бути в повній бойовій готовності.
Після звільнення у 2020 році в запас, потрапив до резерву першої черги. 24 лютого 2022 року, коли загарбники розпочали широкомасштабне вторгнення в Україну, Олександр, не чекаючи повістки, зібрав свою «тривожну» валізу і прибув до ТЦК та СП. Йому, як людині з армійським досвідом, запропонували піти до батальйону територіальної оборони, який формувався. Він дав згоду і потрапив на посаду головного сержанту штурмової роти. Невдовзі підрозділ Олександра відправиться на передові позиції і буде захищати країну від навали російських загарбників. А поки ще триває напружена бойова підготовка. Кожного дня армійці під командуванням головного сержанта роти проходять вишкіл, вчаться військової справи. Завдяки досвіду Олександра, вмінню знаходити підхід до кожного підлеглого, процес навчання проходить успішно.
– Дивлячись на те, як поводяться молоді військовослужбовці під час навчання, бачу себе, коли тільки потрапив до війська і теж не мав належного досвіду, – розповідає Олександр. – Ті ж помилки, ті ж розчарування. Тому намагаюся завчасно попередити, як їх позбавитися, як діяти правильно, як психологічно налаштовувати себе на подолання труднощів. Навчаю не тільки військової науки, а ще й відповідального ставлення до виконання своїх обов’язків. Намагаюся зробити так, щоб для них, як і для мене, служба у резерві стала професійною справою! – додав головний сержант.
Фото автора
