Досі навколо станції існує 30-кілометрова зона відчуження. Унаслідок аварії близько 5 млн гектарів земель виведено із сільськогосподарського користування. Досі людство стикається з наслідками цієї аварії….
Дмитро Тодоров ще з шести років мріяв про службу в десантних військах. Уважно слухав розповіді дідуся про службу, разом із ним дивився фільми про відважних Героїв і обіцяв собі, що стане таким же… Та вступити до Військової академії юнаку з невеличкого селища на Вінниччині з першої спроби не вдалось. Хто б міг подумати, що впертий хлопець за якихось кілька років стане не просто молодим відважним командиром, а Героєм України!
– Одразу після школи, в 2014-му, подав документи до факультету підготовки десантних військ Військової академії у Одесі, але нічого не вийшло, – пояснює Дмитро. – Засмутився, не те слово… Аби не втрачати рік, пішов вчитись на лісника до училища. Паралельно займався спортом у Клубі бойових мистецтв, навіть став призером обласного чемпіонату. Мені пропонували працювати в лісі та продовжувати вчитись в училищі на заочному відділенні… Та, як ви розумієте, справа лісника – це не зовсім те, про що я мріяв. Тож обрав армію! З другої спроби вдалось стати курсантом! Забігаючи наперед, скажу, що зовсім не пошкодував.
Улітку 2019 року молодий десантник отримав перше офіцерське звання – «лейтенант». А вже за місяць після випуску відправився на фронт, де безпосередньо на позиціях і прийняв взвод.
– Коли прийняв взвод, мені було 22, а найстаршому підлеглому – 55. Але ніхто не казав мені: «О, зелений, молодий… Та що ти бачив?» Ба більше, люди звертались до мене на «ви», так само як і я до них. Розумів, якими б досвідченими та сміливими вони не були, рішення за підлеглих завжди ухвалює командир, він же є для них і прикладом. Звісно, над здобуттям авторитету довелось попрацювати …
Широкомасштабне вторгнення росії на той час вже старший лейтенант Дмитро Тодоров, командир роти, зустрів поблизу шахти «Бутівки».
– У 2019-му стояли в районі станиці Луганської, в 2020-му обороняли околиці Щастя. Потім – околиці Авдіївки. Зрозуміло, що ця ротація виявилась «найвеселішою». У батальйоні створили зведені підрозділи, які відправляли на підсилення у точки, де йшли жорсткі бої. Один із таких зведених підрозділів чисельністю 22 людини, очолив і я. Моє завдання було не командувати воїнами, а вести за собою, безпосередньо брати участь у боях. Після перших боїв частина людей дістали поранення, нас залишилось 15. Досить скромна чисельність групи не завадила втримати визначений рубіж на Донеччині. Коли посунула колона ворожої техніки – прийняли бій і не дали окупантам прорватись. Вдалось знищити ворожий танк, БМП, значну частину піхоти… Одну «беху» захопили. На моєму особистому рахунку – відмінусований Т-72. Під час зачистки населеного пункту від противника знищили ще один танк. А живу силу противника взагалі не рахували. Всіх в землю! Як би жорстоко це не звучало…
Після отриманої нагороди рідні хлопця обірвали всі телефони. Та й у невеличкому населеному пункті хлопець став справжньою зіркою!
– Сказав би, що мені байдуже на нагороду, але не можу… Бо знаю, що мене представляв бойовий командир батальйону. А він ніколи не робить цього просто так… Тож тепер завдання максимум – відповідати високому званню, бути прикладом для підлеглих!
Нині Дмитро проходить лікування після уламкового поранення. Каже, якби знав, що нічого серйозного, то точно б відмовився від евакуації! Схоже, на тривале лікування не розраховує. Рота ж чекає!
– Думали, що черепно-мозкова травма. Виявилось, що «шрами на обличчі». Теж мені причина! Шрами ж тільки прикрашають чоловіків…
Сьогодні, 26 квітня, російська армія обстріляла місто Дергачі Харківського району, внаслідок чого постраждали чотири особи.
На фронті 25 квітня внаслідок ракетного обстрілу загинула журналістка й військовослужбовиця Алла Пушкарчук на позивний «Рута».
На Одещині та Херсонщині українські сили ППО знищили два розвідувальні БПЛА окупантів.
У річницю катастрофи на Чорнобильській АЕС, яка трапилася 26 квітня 1986 року, Президент України Володимир Зеленський закликав світ чинити тиск на росію, щоб забезпечити звільнення ЗАЕС від окупантів.
Для захисту морських шляхів у Чорному морі Естонія в координації з Данією передала Україні два патрульні катери.
Протягом останніх кількох днів спостерігається затишшя в нічних атаках російських окупаційних військ по території України. Це може бути пов’язано з підготовкою до більш масштабного обстрілу.
Захищаємо світ
від 50000 до 120000 грн
Київ
66 ОМБр ім. князя Мстислава Хороброго
Досі навколо станції існує 30-кілометрова зона відчуження. Унаслідок аварії близько 5 млн гектарів земель виведено із сільськогосподарського користування. Досі людство стикається з наслідками цієї аварії….