Півтора року тому він випадково з’явився на порозі їхнього будинку на Донеччині, а сьогодні вже пережив кілька передислокацій, атаки FPV-дронами й став улюбленцем усього…
У Вапнярці на Вінниччині провели в останню путь молодого земляка, льотчика, який віддав життя за свободу та незалежність України.
Командир вертолітної ланки капітан Богдан Ляшенко мав за плечима сотні бойових вильотів, був нагороджений орденами Богдана Хмельницького ІІ та ІІІ ступенів. Він загинув під час виконання бойового завдання в пекельному небі Маріуполя. Герою було 28 років…
— Словами не передати, що відчуваєш кожного разу, коли батьки хоронять своїх дітей, коли гинуть сини та дочки українського народу, — говорить священник Української греко-католицької церкви, військово-медичний капелан Віталій Воєца, який відспівав загиблого воїна. — Серце виривається з грудей, легені стискає, мозок намагається стримати емоції… Помолімося за усіх наших матерів, татів, дружин і дітей, котрі втратили своїх рідних у цій жахливій війні з орками, катами та нелюдами! Віддаймо належну славу і пошану всім загиблим захисникам та захисницям України! І в особливий спосіб молімося за усіх наших українських воїнів, за перемогу і добробут для України!
Траурний кортеж із труною прибув до Вапнярки зі Сходу пізньої ночі. Попри час, сотні мешканців селища, схиливши голови у скорботі, зустріли Богдана живим коридором. А вже передобідньої пори провести земляка в останню путь зібралася, напевне, вся Вапнярська громада.
Живі квіти на дорозі, довгий людський коридор, журливий політ побратимів на вертольоті над Вапняркою, схилені в жалобі голови рідних та близьких, проникливі слова військового капелана про подвиг українських синів та щемливе вручення стяга нашої свободи та незалежності матері героя на Вапнярському цвинтарі — такою була церемонія прощання із загиблим льотчиком. І хтось сказав: серед лихоліття війни з рашистами у небесному висі заясніла невгасима зірка небесного янгола, на ім’я Богдан…
