«Я мрію про те, щоб бути корисним — допомагати, захищати. Робити свою роботу якісно та в тіні, як супергерой: його ніхто не бачить, але на ньому тримається державна…
Вже 74-й день у всіх регіонах України люди чують «виття», яке сповіщає про небезпеку. Хтось біжить до погреба, хтось у підвал у багатоквартирному будинку, а інші — ховаються за двома стінами. Ці прості правила врятували вже не одне життя, як свідчать ті, хто перечекав обстріл і вийшов зі сховища, а власний під’їзд чи дім не впізнав…
Але останнім часом люди скаржаться, що звичайні побутові звуки під час війни перетворилися на ворогів: у гудінні бойлера чуються ворожі літаки, свистіння чайника нагадує повітряну тривогу, а кроки сусідів зверху — ракетні удари. А іноді в голові, навіть у повній тиші, лунає звук, що закликає бігти до безпечного місця.
Психологи кажуть, що кожен пережитий стрес, викликаний загрозою для життя, може спричинити посттравматичний стресовий розлад (ПТСР). Адже наш мозок у таких умовах працює на всі сто відсотків і застосовує всі органи чуття, щоб вчасно вловити тривожні дзвіночки та дати можливість врятуватися.
Важливо знати, що з вами не відбувається нічого екстраординарного. Синдром фантомної сирени нині — це нормально. Це не означає, що людина збожеволіла, це, скоріше, захисна реакція організму на сильний стрес, пов’язаний із загрозою життю.
Лікарі радять: для початку — поверніться до реальності. Добре працює техніка «заземлення» — перелічіть предмети навколо, назвіть кілька звуків, запахів, кольорів та текстур, які вас оточують. Або ведення щоденника — буде легше, якщо накопичені емоції будуть перенесені на папір. Корисно також подихати свіжим повітрям та вмитися холодною водою — так фокус свідомості перейде з емоцій до фізичних відчуттів.
Корисно задовольнити потреби власного тіла — попити води, поїсти, за можливості поспати або зробити кілька вправ. Не варто ізолюватися та ховати свої емоції. Кажуть, що дієвим є такий лайфхак: вимовляти вголос «мені страшно», «я злюся», «я ненавиджу» та будь-які інші характеристики емоцій. Важливо залишатися в контакті з людьми, обійматися, ділитися переживаннями, щоб вони не накопичувалися. Це допоможе легше переживати стресові моменти.
Щоб заспокоїтись, варто підготувати план на випадок, якщо екстрена ситуація все ж станеться. Перевірте тривожну валізку з необхідними речами, обговоріть з людьми план на випадок евакуації, розподіліть обов’язки.
