Ледь помітна на екрані тепловізора жаринка цигаркового недопалку стала тією дрібницею, яка зробила перше бойове застосування інноваційного керованого авіабоєприпасу легендарним моментом…
Нині у складі інтернаціонального легіону територіальної оборони України з окупантами борються представники різних національностей. Серед цих сміливих людей є словаки і чехи, які виступають проти загарбницьких планів путінських катів. При цьому, 79 років тому, під час Другої світової війни представники цих двох європейських країн вже боролися з фашистами на території України.
На жаль, відтоді помінявся лише військовий однострій загарбників…
Захищали українську землю, як свою рідну
На початку березня 1943 року після запеклих боїв із гітлерівцями, нашим воїнам таки вдалося досягти оперативно-тактичного успіху на Слобожанському напрямку. На той час відбита у ворогів фронтова територія на підступах до українського Харкова не була цілісною. Такою ситуацією й збиралися скористатися загарбники та запланували перехід у контрнаступ на цій ділянці.
Зокрема, неподалік обласного центру противник намагався пройти через невеличке селище Соколове, аби скоріше дістатися великого промислового міста.
Дізнавшись про плани гітлерівців, вище командування доручило захищати цей важливий напрямок воїнам 1-го окремого Чехословацького піхотного батальйону. Цей підрозділ наших союзників було спеціально переведено до селища Соколове, аби утримати позиції на новоствореній лінії оборони.
Варто сказати, що підходи до Соколового на першій лінії захищав 78-й стрілецький полк, який мав першим зустріти та зупинити ворожі сили. Останнє дозволяло воїнам іноземного підрозділу добре підготуватися до зустрічі армії вермахту: вибрати та обладнати позиції, визначитися із резервами тощо.
На жаль, через сильні морози річка Мож, по якій йшла умовна лінія оборони, була вкрита кригою. Тож, це давало фашистам можливість переправити через неї свої танки. Тому командир батальйону капітан Людвік Свобода ухвалив рішення переправити одну роту через річку до вже укріпленої оборонної позиції в селищі, аби врахувати всі моменти бою. Виконання цього складного завдання взяв на себе командир першої роти надпоручик Отакар Ярош. Останній на загальному шикуванні, після доведення бойового наказу, закликав підлеглих захищати українське село, як своє рідне.
Варто сказати, що до приходу окупантів український населений пункт був добре укріпленим. До того ж, аби посилити потенціал підрозділу, старші командири направили туди важку артилерію, десять танків Т-34 та дві протитанкові гармати.
Та все ж сили були нерівними.
Упродовж 6-го березня чехословацькі розвідувальні загони декілька разів вступили в бій з гітлерівцями, що підтвердило ворожі плани про просування цією місцевістю.
Проти одного чеха чи словака виступало до 7 фашистів
Приблизно о 13:30 8-го березня 1943 року 14 гітлерівських танків вийшли до підступів селища Соколове. Прицільними пострілами з гармат та мінометів їх вдалося зупинити та змусити повернути назад. Пізніше наступ відновився. Цього розу гітлерівців було вже значно більше. Проте чехи та словаки не розгубились під натиском десятків танків і мужньо билися із ворогами.
У результаті запеклого протистояння впродовж першого дня бою нашим союзникам вдалося відбити кілька атак фашистів. Проте у ворожих військ все ще залишалася перевага в кількості живої сили та бронетехніки.
Приблизно о 19:00 комбат наказав підлеглим відійти та зайняти оборону біля річки. Нове завдання полягало в тому, щоб не дозволити ворогові взяти Соколове і не просунутися далі в наш тил. Зав’язався новий бій, у якому чехи та словаки вкотре проявили військову хоробрість.
Так, рядовий Черни першою же гранатою підбив танк, а другою серйозно пошкодив кілька бронеавтомобілів і вбив 20 гітлерівців. На жаль, у бою геройські загинув ротний Отакар Ярош, який кинувся під танк зі зв’язкою гранат.
З настанням повної темряви бої припинилися, і ворог знову відступив.
За оцінками військових експертів, у перший день бойових дій проти одного чеха чи словака виступало аж до 7 фашистів. По військовій техніці перевага також була не на користь наших союзників.
Новий наступ гітлерівців відбувся 9 березня, коли дві роти чехословацького батальйону контратакували фашистів у Соколовому та завдали їм додаткових втрат.
Запекле протистояння тривало ще кілька днів.
Європі знову треба об’єднатися проти фашизму
Лише 15 березня 1943 року через появи загрози оточення воїни 1-го Чехословацького батальйону отримали наказ здійснити тактичний відступ на нові позиції.
На жаль, трагічна доля спіткала поранених чехів та словаків. Адже їх госпіталізували до Харківського військового госпіталю, де після окупації міста було безжально страчено гітлерівцями.
За проявлений героїзм десятки чехів та словаків представлено до державних нагород, а надпоручика Отакара Яроша було посмертно удостоєно до найвищого звання – «Герой Радянського Союзу». Після війни його ім’ям названо чотири вулиці в різних населених пунктах Харківщини. А у 1967 році в селищі Соколове, де чехи та словаки пролили свою кров, було відкрито Музей бойового братерства.
Після 1945 року і аж до початку широкомасштабного вторгнення росії в Україну на цьому місці героїчного виконання інтернаціонального обов’язку щороку відбувалися урочисті заходи. Пам’ять своїх героїчних предків вшановували ветерани війни, громадські діячі, політичні лідери трьох європейських країн.
Часто на Харківщину приїздили учасники тих подій. Всі вони пригадували, що під час бою з гітлерівськими окупантами українська земля для них була, як своя. Холод та складні побутові умови вони старалися тоді не помічати. Головним для них було якомога скоріше знищити ту руйнівну фашистську ідеологію, від якої страждала вся Європа.
Отже, відтоді помінялося багато чого. Проте, як виявилося, й у XXI сторіччі ще живуть диктатори, в головах яких засіли хворі думки знищити демократичне суспільство і загарбати чужу територію. Тому сьогодні знов прийшов час чехам, словакам, українцям та іншим європейським народам продемонструвати агресорам свою єдність у боротьбі з будь-якими проявами фашизму. Оскільки насильники дітей, вбивці жінок і мародери бояться лише сильних духом.
фото автора
на фото: Урочисті заходи і реконструкція битви біля селища Соколове 2008-2020 роки
