Його військовий шлях практично збігся з періодом найбільшої трансформації українського війська. Від командира взводу — до командира бригади. Від війни, де значну частину поля…
Однією з основних бойових машин російсько-нацистських загарбників під час вторгнення в Україну є БТР-82А. Цей бронетранспортер багато військових експертів вважають ще одним підтвердженням основного історичного принципу російської армії: «тєхніку бєрєгі, солдат баби єщо нарожают».
Військовий історик, доктор історичних наук, професор кафедри гуманітарних наук Національної академії сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного Андрій Харук дослідив «генеалогію» російських бронетранспортерів та поділився висновками з АрміяInform.
— «Традиції — їхнє всьо» — це перше, що спадає на думку, коли бачиш черговий витвір козломордих, призначений для транспортування піхоти, — зазначив Андрії Харук. — «Новітній» «аналоховнєт» БТР-82А, взятий на озброєння 2011 року, за компонувальною схемою не відрізняється від БТР-60, спроєктованого ще в середині минулого століття. Головна його риса — кормове розташування двигуна. Вона диктувалась совєцькими людиноненависницькими засадами проєктування бойових машин, коли захищеність силової установки домінувала над зручністю і безпекою для екіпажу. В підсумку десант мусив спішуватись або через верхні люки, або через бічні, розташовані між другою і третьою віссю чотиривісної машини. Бокові люки на БТР-80 мають збільшені розміри, але все ж не є надто зручними.
Звичайно, у світі існує й інший підхід до проєктування техніки для піхоти, який полягає у тому, що передусім важливо захистити саме солдата. Його намагаються дотримуватися цивілізовані країни. Українським прикладом такого підходу є БТР-4 «Буцефал», в якому спереду розташоване відділення управління, всередині — моторно-трансмісійне управління, а позаду — бойове й десантне відділення. Між правим бортом і перегородкою моторно-трансмісійного відділення є лаз із відділення управління в десантно-бойове, що дозволяє залишати БТР командиру й водієві через кормові двері в екстрених ситуаціях.
— У більшості закордонних бронетранспортерів застосований людиноцентричний підхід, коли в кормовій стінці корпусу влаштовані дверцята або й навіть рампа з гідравлічним приводом, — розповів експерт. — Завдяки цьому піхотинець у повному спорядженні може легко й без проблем спішитись під захистом корпусу БТР. Найцікавіше, що у 2015 році російські інженери показали БТР-87 — глибоку переробку БТР-82А з двигуном, перенесеним вперед, і десантною рампою в кормі. Але… міністерство оборони шишкостану відмовилось від закупівлі цих машин, продовжуючи купувати БТР-82А. А солдати? А що солдати? Баби єщо нарожают!
БТР-82А є модифікацією БТР-80 з посиленим озброєнням: башта з 14,5-мм і 7,62-мм кулеметами замінена іншою, з винесеною установкою 30-мм гармати і 7,62-мм кулемета.
— Броньовий захист БТР-82А залишився на рівні попередника — тобто теоретично він повинен захищати від 14,5-мм куль у передній проєкції і 7,62-мм — в бічній. Однак, як показує бойовий досвід, цей захист гарантується далеко не завжди. На відміну від сучасних закордонних БТР, у БТР-82А немає днища V-подібного профілю, що мало б знижувати вразливість у разі підриву на міні, — додав Андрій Харук. — Наші воїни успішно переробляють їх на брухт. Станом на 23 квітня втрати окупантів становили 123 БТР-82А, з них аж 40 стали українськими трофеями.
