Це не лише питання символів. Це спосіб формування професійної ідентичності, системи цінностей і розуміння того, на якій історичній основі стоїть сучасна українська армія. 5 грудня 2024…
За даними Головного управління розвідки МОУ, у четвер, 28 квітня, росіяни планують влаштувати у Маріуполі пропагандистську виставу із залученням «західних журналістів». Її мета – продемонструвати світу злочини, нібито вчинені українцями проти українців, тобто, як ви розумієте, приписати нам свої власні звірства.
«Розіп’яті хлопчики» зразка 2022 року
Як вдалося з’ясувати нашим розвідникам, міноборони рф планує доставити «журналістів» на захоплену територію через російський Ростов (що само собою є злочином). Не важко передбачити, що під час цього заходу окупанти хочуть продемонструвати «альтернативні факти» щодо оборони Маріуполя.
Вочевидь, сценарій запланованої інформаційної провокації доволі тривіальний, цілком у дусі знайомих нам із 2014-го «розіп’ятого хлопчика» чи «візитки Яроша». Відмінність лише у декораціях і у вищому ступені цинізму – фейкова вистава має відбуватися на крові та кістках жертв російської армії.
Знаючи прийоми російської пропаганди, можна легко спрогнозувати участь у ній «очевидців», котрі «особисто бачили» міфічні «масові вбивства мирних мешканців українськими військовими». Заздалегідь проінструктовані «свідки» повідають історії про те, як українські захисники самі розбомбили місто та знищили місцевих жителів.
Так, нині можна упевнено стверджувати – російській пропаганді, зокрема і в особі конкретних представників офіційної влади, демократичний світ уже не вірить. Щоденні потоки брехні, що виливаються з уст кремлівських спікерів, уже не здатні викликати навіть мінімальної довіри у адекватного споживача інформації.
Тоді навіщо влаштовувати такі вистави?
Навіщо це потрібно режиму рф?
По-перше, це буде, так би мовити, заспокійлива пігулка для внутрішнього споживача. Режим, який нині панує в рф, хоч-не-хоч, а мусить додержуватися ним же створених пропагандистських стереотипів про «визвольну місію спецоперації». Звісно, росіяни добре знають трагічну правду про звірства своїх солдатів на території України, але багаторічна звичка вірити телевізору дозволяє тримати совість у анабіозі, а відтак, перебувати у відносному душевному спокої. А це – саме те, що треба диктатору путіну на цьому етапі.
Телевізор покаже росіянам, що їхні солдатики «чемні та пухнасті», розкаже, що масові вбивства у Маріуполі – фейк злих «укрів» (НАТОвців, американців чи європейців і т. ін.), і кожен індивідуум із маси «глибинного народу» матиме можливість зробити вигляд, що він таки нормальна цивілізована людина.
Навіть якщо у шафі лежать закривавлені речі убитих українців, намародерені сином/братом/чоловіком.
Друге завдання – ускладнити розслідування воєнних злочинів і злочинів проти людяності, вчинених росіянами в Маріуполі.
Вживлюючи в інформаційний простір альтернативні версії своїх злочинів, росіяни пізніше намагаються включити їх у хід міжнародних судових розслідувань уже в як реальні факти, як це було у кейсі по Боїнгу-777 рейсу МН-17, збитого над Донеччиною влітку 2014-го. Подібні прийоми хоч і не здатні приховати істину, проте можуть суттєво утруднити роботу правоохоронців, зокрема й з міжнародних організацій. Практика показує, що інформаційні спецоперації рф можуть дати в руки російських політиків ефективне гальмо для стримування кримінального розслідування політичними методами.
Кейс цинізму
10 квітня міністр закордонних прав рф Сергєй Лавров на пресконференції у Анталії, заявив, що росія не нападає на інші держави, тому не варто боятися її нападу на держави Заходу. Дослівно: «ні, на інші держави ми нападати не плануємо. Бо ми і на Україну не нападали».
Для громадян цивілізованих країн подібна цинічна брехня – явище надзвичайне. Наслідком подібного нахабства стала б публічна обструкція будь-якого політика чи чиновника, з будь-якої країни.
Проте, росія та її чиновники не такі, як всі. У них персональна репутація уже давно зрослася із всеросійською, відповідно, покарання за злочини і брехню очікує на всіх громадян цієї країни. Наразі йдеться лише про економічні санкції, однак чимало громадян ерефії обов’язково дочекаються на індивідуальний вирок, а країна – колективного. А це – дуже болюче покарання. Громадяни Німеччини не дадуть збрехати.
Міжнародний кримінальний суд уже працює над цим і жодні трюки пропагандистів не допоможуть росії «відпетляти» від покарання за злочини, вчинені проти України і українців.
Сядуть всі!
