Це не лише питання символів. Це спосіб формування професійної ідентичності, системи цінностей і розуміння того, на якій історичній основі стоїть сучасна українська армія. 5 грудня 2024…
Воїни окремої мотопіхотної бригади імені Якова Гандзюка на Миколаївському напрямку захопили кількох імовірних диверсантів, які проходять службу у 33-му мотострілецькому берлінському донському козачому полку.
Полк, у якому служать ці кізяки, дислокується у Волгограді. Туди він був виведений у 1992 році з Німеччини, де входив до складу окупаційних військ — контингенту, що від початку мав назву «Групи радянських військ в Німеччині», а згодом — «Західної групи військ». Ознайомившись з історією військової частини, можна побачити, що у минулу велику війну в Україні вона не воювала. Створений вже після Сталінградської битви влітку 1943 року полк ішов на Берлін, за участь у взятті якого отримав першу частину свого почесного найменування, через країни Балтії. І — майже пів століття служби у статусі окупаційних військ у переможеній Німеччині. У сучасній історії бойове хрещення, а разом із ним, певно, і перші уроки вбивств, катувань і мародерства волгоградські кізяки отримали в першу чеченську війну. Не такою легкою прогулянкою стало для них вторгнення в Україну — командир полку підполковник Юрій Агарков загинув уже на другий тиждень широкомасштабної війни, у перших числах березня. І це йому ще пощастило, адже подальшої ганьби цей «гвардії кізяк» уже точно не пережив би: вже 24 березня українські захисники вщент розбили одну з батальйонних тактичних груп його полку: втрати склали понад 600 осіб, дуже багато було поранених, а більш ніж 100 тіл своїх загиблих рашисти не змогли чи не захотіли забрати з поля бою, тому їх вважають зниклими безвісти.
І ось — нова зустріч з кізяками «берлінського донського». Оскільки великодні свята ще тривають, хлопці з мотопіхоти жартома припустили, що заслані козачки «не вірять московським попам… і вирішили посвятити паски в українській церкві», але «заблудилися в українських степах та ще й, мабуть, великодні кошики десь посіяли». Що ж, тепер відповідні фахівці перевірять їх на причетність до участі у воєнних злочинах та доправлять до військовополонених — поповнення обмінного фонду не завадить.
