Це не лише питання символів. Це спосіб формування професійної ідентичності, системи цінностей і розуміння того, на якій історичній основі стоїть сучасна українська армія. 5 грудня 2024…
Древня Овруцька земля — вона згадується у «Слові о полку Ігоревім», коли на місці, де колись побудують москву, ще вили голодні вовки. Овруч уже отримав Магдебурзьке право, коли болота на місці майбутнього петербурга ще були непролазними, а навколишні напівдикі племена жили однією ногою вже у феодальному, а іншою — ще у первісному ладі. І ось на цю древню землю мирної Житомирщини рашисти у лютому-березні, важкого у всіх сенсах 2022 року, обрушили стільки ракет, бомб і снарядів, скільки вона не бачила від часів нацистського вторгнення. А загиблих у ті далекі часи на Житомирщині знаходять і досі, 80 років по тому…
— Тільки 6 березня кількома авіаційними ударами по житлових кварталах міста було знищено центр зайнятості, частково зруйновані 28 багатоповерхових будинків, загинула сім’я у приватному будинку, — говорить овруцький міський голова Іван Коруд.
Сьогодні Національна поліція, прокуратура та Служба безпеки України фіксують та спільно розслідують тут воєнні злочини, скоєні російською федерацією.
Лише на території трьох громад Овруцьке відділення поліції відкрило близько 50 кримінальних проваджень. По кожному з них збирають свідчення постраждалих і свідків. У поліції розповідають, що на місцях скоєння ордою воєнних злочинів збираються та вилучаються речові докази, і насамперед — уламки, на котрих збереглися номери, за якими можна буде ідентифікувати боєприпаси та озброєння, з якого вони були випущені. Це — залишки артилерійських снарядів, ракет, авіабомб, уламки літальних апаратів, вибухових речовин тощо.
Наразі СБУ розслідує кримінальні провадження за трьома статтями Кримінального кодексу України: ведення агресивної війни, посягання на територіальну цілісність та порушення законів і звичаїв війни. У Службі безпеки України просять свідків та постраждалих від дій росіян надавати інформацію про злочини окупантів. Адже це важливо для правильної процесуальної фіксації усіх воєнних злочинів, а також для отримання статусу потерпілого та, відповідно, подальшої належної компенсації, зокрема, за репараціями за рахунок російської федерації.
