Усі пʼять суден поки що базуватимуться у Великій Британії, а після закінчення війни братимуть участь у розмінуванні акваторії Чорного моря…
Таку приказку записав видатний український фольклорист, автор національного гімну Павло Чубинський у Черкаському повіті Київської губернії в середині ХІХ століття. Отже, споконвіку українці ототожнювали росіян із нечистою силою. Але як довго існує цей термін і чому вживається стосовно мешканців московії?
АрміяInform вирішила розібратися, що насправді означає слово кацап і звідки воно походить.
Кацап – м’ясник
Загальнопоширене досі тлумачення, яке запропонував у тому ж ХІХ столітті перший ректор Київського університету Михайло Максимович, як жартівливе позначення людей, що носять довгі бороди, як цап = кацап, виявляється, було спростоване ще сучасниками науковця.
Натомість іншу версію, запропоновану академіком Дмитром Яворницьким і підтриману Євгеном Онацьким та багатьма іншими українськими істориками, виховані в радянському союзі науковці з очевидних нині причин вважали «недостатньо обґрунтованою». Ця версія відносить витоки слова кацап до датованої 1303 роком рукописної збірки середньовічних робіт і текстів, присвячених половецькій мові – «Codex Cumanicus». Там слово casap означає «м’ясник», «живодер». До речі, саме в цій збірці вперше зафіксовано й слово cosac у значенні «варта», «чота».
читайте також:
У значенні «м’ясник» це слово досі присутнє в азербайджанській (qəssab), турецькій (Kasap), туркменській (gassap), арабській (qisab) та інших тюркських мовах. Ба більше, у цих мовах історично вживалося воно і в сталих виразах, що означають «люта людина», «деспот», «шахрай» тощо.
Коли ж м’ясниками почали називати московитів?
А московитський народ здобув славу м’ясників-живодерів у 1552 році – за результатами завойовницького походу, здійсненого Іваном Грозним. Після майже 1,5 місяця облоги Казані, столиці однойменного ханства, татарам (жителям Казані – столиці сучасного Татарстану, що досі перебуває під російською окупацією) пообіцяли, якщо вони здадуть московитам місто без бою, їм усім збережуть життя. Однак, коли татари віддали зброю і відчинили ворота, війська Івана Грозного винищили майже всіх мешканців міста.
Розправа над жителями Казані була такою жорстокою, що її досі називають Голокостом татарського народу. Нащадки Чингісхана були настільки ошелешені звірствами армії Івана Грозного, що нарекли цих нелюдів «касапами», вмістивши в сенс цього слова все найогидніше, що було притаманне людині – ґвалтівник, живодер, мародер, окупант…
Після взяття Казані вся територія Середнього Поволжя була захоплена московським царством. Окрім татар, влада москалів була поширена на інші народи, які підкорялися Казанському ханству: чувашів, удмуртів, марійців, башкирів.
Доктор історичних наук Равіль Фахрутдінов у своїх працях доводить, що Казанське ханство стало жертвою імперських амбіцій Івана Грозного, який відрізнявся аморальним життям і людиноненависницькими діями. Московське князівство вело жорстку окупаційну політику, підкорені народи буквально винищувалися. Історик звертав увагу на звірячу жорстокість московських військ щодо татарського населення і мародерство під час та після взяття Казані.
Кацапи в українській мові та культурі
Дмитро Яворницький стверджував, що в українській мові слово «касап – кацап» у значенні мешканця московії закріпилося вже на початку XVIII століття. Кацапа ототожнювали зі злодієм, розбійником, катом.
Яскраві приклади такого ставлення – у віршах Степана Руданського. Ось один із них:
Завів кацап християнина,
Зарізати хоче.
Зав’язав йому назад руки,
Ніж широкий точить.
А кацапчук семиліток: Мало не брикає:
Кругом скаче коло тата: Та все промовляє:
«Да полна уж тачать батька!..
Будєт с нєго, будєт!..
Режь же, батька! то-то любо: Как трепаться будєт!»
