Війна змінюється кожні чотири місяці Боєць «Кібер» є пілотом БПЛА ACS-3. Цей апарат може літати до 16 годин. — Сам комплекс називається…
Є така сфера юриспруденції, як кримінальна психологія. Вона виникла на початку ХХ сторіччя й з часом перетворилася на окрему галузь науки, яка вивчає як психологію механізмів правопорушень, так і психологію різного роду злочинців. Нині, завдяки книжкам та телесеріалам, про фахівців цієї професії і певні тонкощі їхньої роботи відомо широкій публіці. Уважні глядачі знають навіть головні ознаки схиблених маніяків та серійних убивць.
Ця тема легко нагулюється за лічені хвилини, й десятки сайтів у доступній формі доносять читачам їхні характеристики. Приміром те, що головними причинами злочинності є: генетична схильність, вживання алкоголю, особливості виховання, соціального середовища, яке оточує людину. Однією з помітних особистісних якостей маніяків-убивць є прагнення до слави, бажання продемонструвати нормальним людям свої здобутки (ну, як тут не згадати класику жанру — «Мовчання ягнят», з його канібалом-інтелігентом «доктором Лектором»).
Кримінальні психологи вважають, що для серійних убивць прагнення публічно похвалитися своїми злочинами й залишитися непокараними за них, є ще одним способом насміятися над жертвами злочину, подовжити збочене задоволення від вчиненого.
Факт саме такого збоченого вихваляння стався 18 квітня: путін присвоїв своїй 64-й окремій мотострілецькій бригаді «почесне найменування» — «гвардійська».
У радянській традиції подібне звання військовим частинам і з’єднанням надавалося за масовий героїзм, мужність і військову майстерність, виявлену в боях з противником. Але відставимо в бік радянське минуле, у ньому приховано настільки багато вигадок і брехні, що проводити глибокий порівняльний аналіз «заслуг» нинішньої росармії та її радянських попередників, справді титанічна праця. Зупинимось на очевидному і проведемо невеличкий аналіз чергового цинічного вчинку путіна.
Почнемо з короткої хронології подій.
2 квітня, після того, як українські сили оборони вибили рашистів із передмістя Києва, перші представники преси потрапили до Бучі й почали фіксували злочини росіян.
3 квітня світова спільнота вибухнула, дізнавшись про злочини, вчинені російськими військовими проти цивільних українців. Президент Європейської ради Шарль Мішель назвав їх Buchamassacre (з англ. — Бучанська різанина). У наступні тижні цю фразу вимовили лідери практично усіх демократичних країн світу.
Того ж дня активісти міжнародної волонтерської спільноти Inform Napalm з’ясували причетність особового складу 64-ї окремої мотострілецької бригади збройних сил рф до злочинів, а також встановили дані її командира.
4 квітня українська військова розвідка встановила поіменний список військовослужбовців 64-ї бригади зс рф.
Того ж дня українські журналісти-розслідувачі опублікували детальний текст про «мирне» життя 64-ї бригади — насичене звірячою жорстокістю, убивствами, «дідівщиною», знущаннями, крадіжками, вимаганням і безмежним свавіллям. Вони відзначають, що ця «військова частина складається переважно з некерованих мародерів, ґвалтівників і вбивць. Те, що можна описати відомим виразом «мавпа з гранатою».
…Уже більше як два тижні різанина в Бучі не сходить з передовиць усіх світових ЗМІ, десятки груп іноземних криміналістів збирають докази злочинів, Міжнародний кримінальний суд ініціює їхнє розслідування.
Про Бучу говорять провідні світові лідери — від Президента США до Папи Римського.
Шокований цивілізований світ накладає санкції за санкціями на рф.
І от 18 квітня 2022 року путін підписує указ за номером 215, щоб надати 64-й окремій мотострілецькій бригаді «почесне» найменування.
Хіба путін геть сліпий і глухий, що не знав про «подвиги» своїх підлеглих?!
Очевидно, що він достеменно знав: особовий склад 64-ї окремої мотострілецької бригади збройних сил рф — це банда мародерів і вбивць, яка проявила «масовий героїзм, мужність і військову майстерність», влаштувавши «різанину у Бучі».
Але путін вчинив так, як вчинив. Тому що він, убивця, точно знає, хто служить нині у війську рф — такі ж самі убивці, як і він, бо він створив їх власними руками. Вони і путін, і його озброєна орда, що зветься «армією» — одного поля ягоди. Сам путін насправді убивця-маніяк, ще й серійний, адже почав свій шлях по трупах щонайменше з 1999 року, з масових убивств в Москві, Буйнакську, Волгодонську. І тепер він продовжує убивства людей — руками своїх військових злочинців.
А цей указ — така собі глобальна вистава а-ля «доктор Лектор», що мала би показати глядачам цивілізованих країн, що путін, персональний і колективний, що росіяни нікого не бояться і не збираються припиняти убивства мирних людей.
Цей «указ» — яскравий мазок на колективному портреті одного серійного вбивці, який красномовно довершує розуміння, що путін і його «армія», це лиш величезна банда банальних серійних убивць.
А у нашому світі серійних убивць або затримують, або знищують.
Такий закон жанру.
