Це не лише питання символів. Це спосіб формування професійної ідентичності, системи цінностей і розуміння того, на якій історичній основі стоїть сучасна українська армія. 5 грудня 2024…
Нині чи не кожний мікрорайон та житловий комплекс нескорених українських міст має свій осередок допомоги нашим славетним Збройним Силам. Аби сприяти їм у якнайшвидшій перемозі над підступним ворогом, люди без жодних директив і вказівок організували гуманітарні центри.
Пост подяки небайдужим землякам розмістив на своїй сторінці у Facebook керівник громадської організації «Турецьке містечко» Віктор Марченко, який став ініціатором створення однойменного волонтерського штабу.
Зокрема, він дякував Дарині Козій — дівчині, котра однією із перших, як то кажуть, за покликом серця пішла у волонтери. Дарина розповідає, що, дізнавшись про заклик Віктора до єднання, вже 26 лютого разом із своєю подругою Галиною Савлук була біля місця збору. Тут вони побачили людей, які твердо вирішили не відсиджуватися по домівках, а створити в мікрорайоні «Турецьке містечко» свій осередок допомоги Збройним Силам України, Солом’янській територіальній обороні та вимушеним переселенцям.
Уже за кілька годин уся кімната, хол та комора біля ліфта були вщерть набиті різноманітними консерваціями, продуктами, дорослими і дитячими колясками та речами, памперсами, ліками. Жінки також домовилися, що кожна в себе вдома буде готувати їжу для бійців районної самооборони. Робота закипіла…
Згодом до району стали приїжджати вимушені переселенці з Гостомеля, Ірпеня, Бучі, Маріуполя, Краматорська, Олешків, Бородянки, Покровська… Усіх їм знайшли безкоштовне або за пів ціни тимчасове житло.
Чималу, а головне вчасну допомогу надали волонтери «Турецького містечка» районній дитячій лікарні № 3, пологовому будинку № 5, будинку престарілих; опікувалися людьми, що ховалися у місцевому бомбосховищі.
Задля забезпечення цих установ, а також бійців ТрО та переселенців Вадим Щербань, один із ініціаторів гуманітарного центру, налагодив доставку товарів першої необхідності зі Львова.
Активну участь у роботі штабу беруть Федір Прокудін, який зокрема організовував приготування і розвозив тероборонцям їжу, та військовий лікар Дмитро Лебедєв, що знайшов для них і бійців ЗСУ понад сотню розвантажувальних жилетів і плитоносок, а також забезпечив доставку ліків і медичного обладнання.
Загалом нині до благочинного руху залучено п’ятнадцять місцевих жителів, ще кілька десятків осіб за першим покликом готові долучитися до роботи.
Географія добрих справ штабу не обмежується кордонами Турецького містечка, Солом’янського району і, навіть, Києва… Волонтери із гуманітарною допомогою нещодавно їздили до визволених Бородянки та Бучі. «Ми діставалися цих міст дуже складно, понад три години, їхали через ліс та дамбу (там підірваний міст) і бачили всі жахливі руйнації, що спричинили російські агресори. Сподіваюсь, що наша допомога була дуже вчасною, адже там не було ні електрики, ні газу, ні води», — згадує керівник гуманітарного центру.
Віднедавна волонтерський штаб «Турецьке містечко» перебрався до більш просторого приміщення, яке відшукала волонтерка Наталія Зубова. За час своєї безкорисної праці активісти пошили 100 комплектів нижньої білизни, закупили десятки тонн продуктів, понад сотню спальників, карематів, наколінників, інші необхідні для бійців речі…
У своєму пості Віктор Марченко також щиро дякує тим, хто здійснює фінансову допомогу волонтерському штабу: «Я бачу всі перекази на картку і вдячний за допомогу кожній людині в цей нелегкий час. Кошти суворо контролюються й використовуються виключно на цільові потреби… Наприклад, одна поїздка до магазину — це 20–30 тисяч гривень. Є дивовижні люди, що переказували для цих потреб кілька десятків тисяч гривень!».
Цієї суботи (16 квітня. — Авт.) в одному з місцевих ресторанчиків ініціативна група штабу проведе благодійний обід, де збиратимуть кошти на бронежилети для ЗСУ.
