Це не лише питання символів. Це спосіб формування професійної ідентичності, системи цінностей і розуміння того, на якій історичній основі стоїть сучасна українська армія. 5 грудня 2024…
У місті Малин, що знаходиться на північному сході Житомирської області, виступив оркестр 10-ї гірсько-штурмової бригади. Як зазначено на Фейсбук-сторінці частини, «Едельвейси блискуче дали русні прочухана та відігнали зі свого напрямку. Люди почали повертатися до своїх домівок. Уже не стріляють.»
Насправді древнє, з більше ніж тисячолітньою історією місто України — Київської Русі, що було засноване ще дідусем Володимира Великого, верховним вождем союзу древлянських племен князем Малом, хоч і не зазнало окупації, все ж таки постраждало від московитів. Неодноразово сам Малин, селища й села громади зазнавали ракетних та авіаційних ударів, артилерійських обстрілів тощо. Рвучись до серця України, рашисти сунули через ці землі колонами військ убік столиці, перекидаючи через Малинську громаду навіть підрозділи зенітних ракетних військ, аби збивати українських соколів, які захищали небо Києва. Втім, уже 27 лютого український «Байрактар» знищив тут ЗРК «Бук», зупинивши зухвалість окупантів та посіявши у них страх і невпевненість.
7 березня росіяни обстріляли саме місто, внаслідок чого було зруйновано двоповерхову будівлю, знищено 3 легкові автомобілі. Були й жертви як поранені, так і загиблі. Також було зруйновано церкву — адепти гундяєвського православ’я та путінського антифашизму були вірні собі й тут, знищуючи православні храми.
Через обстріли та загрозу окупації багато містян та мешканців громади були змушені виїхати до інших районів області та за її межі. Тепер, коли українські війська і серед них — мужні «едельвейси», прогнали зайд із їхньої землі, люди поступово почали повертатися. Гірські штурмовики поділилися з ними продуктами харчування й смаколиками, які постійно отримують через Фонд підтримки бригади. Ну, а військові оркестранти порадували малинців патріотичними маршами та композиціями.
