Йдеться вже не просто про окремі пожежі на нафтопереробних заводах (НПЗ), а про послідовне виведення з ладу виробничих потужностей, порушення…
У штаб-квартирі ООН у Нью-Йорку під час відновленої 11-ї надзвичайної спецсесії Генеральна Асамблея ООН проголосувала за призупинення членства Росії у Раді ООН з прав людини. Запропоновану Україною та ще більш ніж 50 країнами-членами ООН резолюцію підтримали 93 держави. 24 делегації виступили проти та 58 утрималися. Про це повідомляє сайт ООН.
Резолюція називається «Зупинення прав Російської Федерації, пов’язаних із членством у Раді ООН з прав людини», а голосування за нею відбулося на підставі іншого документа – резолюції Генеральної Асамблеї, яка започаткувала в 2006 році Рада ООН з прав людини (СПЛ). У ній, зокрема, йдеться про те, що «Генеральна Асамблея більшістю у дві третини голосів присутніх та беруть участь у голосуванні членів може призупинити членство в Раді будь-якого члена Ради, який вчиняє грубі та систематичні порушення прав людини».
Виступаючи перед голосуванням, Постійний представник України в ООН Сергій Кисліця заявив, що призупинення члена СПЛ, який «грубо порушує права людини, це обов’язок, а не вибір».
Він нагадав про геноцид тутсі в Руанді, який відбувався рівно 30 років тому, закликавши міжнародне співтовариство не повторювати помилок минулого. «Сьогодні трагедія розгортається прямо на наших очах», – сказав український дипломат, закликавши своїх колег щодо Генасамблеї не залишатися осторонь та підтримати пропозицію призупинити членство Росії у Раді ООН з прав людини.
У своєму виступі заступник Постійного представника Росії при ООН Геннадій Кузьмін заявив, що проект резолюції, що розглядається, за фактом не має нічого спільного зі становищем у галузі прав людини. «Сьогодні ми бачимо, як зусиллями невеликої групи країн правозахисна архітектура дала величезну тріщину», – наголосив він, повідомивши, що пріоритетом Росії «завжди було зміцнення конструктивного діалогу, залучення всіх зацікавлених сторін у процес колективного вироблення та прийняття рішень у галузі заохочення та захисту прав людини».
До складу Ради ООН з прав людини входять 47 держав-членів, кожна з яких обирається більшістю членів Генеральної Асамблеї шляхом прямого таємного голосування на основі принципу справедливого географічного розподілу.
Місця у Раді розподіляються між регіональними групами так: група африканських держав — 13 місць; група азіатських держав – 13 місць; група східноєвропейських держав – 6 місць; група держав Латинської Америки та Карибського басейну – 8 місць та група західноєвропейських та інших держав – 7 місць; члени Ради повинні виконувати свої повноваження протягом трьох років і не мають права на негайне переобрання після двох наступних один за одним термінів повноважень.
