Це не лише питання символів. Це спосіб формування професійної ідентичності, системи цінностей і розуміння того, на якій історичній основі стоїть сучасна українська армія. 5 грудня 2024…
Йому лише 26 років, та попри юний вік, старший лейтенант Володимир Чорний вміло керує підлеглими й відважно воює за кожен сантиметр рідної землі.
Військовий родом з Одещини, проте у 2002 році родина Чорних переїхала до смт Гвардійське Дніпропетровської області, куди передислоковувалася 25-та повітрянодесантна бригада 1-ї аеромобільній дивізії, де служив батько. До слова, саме тато став прикладом для допитливого й непосидючого Вови. Він завжди рівнявся на нього, а ще захоплювався зброєю. Ось так і сформувалося бажання служити в армії і вступати до військового вишу. Хотів бути десантником. Інших варіантів навіть не розглядав. Тому з усією відповідальністю взявся до втілення своєї мети — вперто штурмував підручники та активно займався спортом.
Уже у 2011 році Володя вступив до Одеського військового ліцею з посиленою військово-фізичною підготовкою, а у 2013 році — до Військової академії (м. Одеса) на факультет підготовки спеціалістів високомобільних десантних військ та розвідки.
Усвідомлюючи, що шлях до «супергероя-десантника» лежить через навчання, Володимир Чорний не гаяв часу даремно. А коли у 2014 році росія анексувала АР і Севастополь, окупувала окремі райони Донецької та Луганської областей, курсант не міг дочекатися закінчення навчання, щоб пліч-о-пліч з українськими військовими стати на захист рідної землі.
Тож одразу після випуску у 2017 році молодий лейтенант обійняв посаду командира взводу окремого аеромобільного батальйону ім. ст. лейтенанта Івана Зубкова, а вже через рік перевівся до Січеславської повітрянодесантної бригади, де виріс від командира парашутно-десантного взводу до командира парашутно-десантної роти.
Офіцер любить точність, сам влучно стріляє і вчить цього своїх підлеглих. А ще полюбляє для заспокоєння збирати різноманітні мініатюрні моделі військової техніки у вільний від служби час.
— Сміливими та сильними не народжуються, ними стають, коли знають — від твоїх рішень залежить життя підлеглих і тих людей, яких ти обороняєш, — говорить старший лейтенант Володимир Чорний.
Тому з перших днів широкомасштабного вторгнення рф офіцер успішно боронить Україну у найгарячіших точках. Зокрема, старший лейтенант Володимир Чорний захищав Волноваху на Донеччині. Був одним із керівників операцій зі штурму та оборони населеного пункту й безпосередньо брав у них участь. Завдяки його умілим діям було знищено близько 50 ворожих солдатів, танк Т-72 та взято в полон 5 окупантів. Сам офіцер в бою дістав численні травми та важкі опіки.
Наразі старший лейтенант Чорний знаходиться у шпиталі та дуже чекає, коли знову зможе повернутися у стрій. Нагороду, яку отримав, вважає спільною зі своїми бійцями, бойовими побратимами.
А ті зі свого боку впевнені: немає завдань, які б вони не виконали під його керівництвом. Молодий командир для них, як і для всієї України, є прикладом стійкості, хоробрості та справжньої мужності.
Багато хто з підрозділу старшого лейтенанта Чорного вже встиг добряче «понюхати пороху» з 2014 року й стати героями страшилок, якими лякали «сєпарів». Вони добре знають чого очікувати від загарбника, який навіть не уявляє, на що здатні українські десантники. Вони завжди робили більше. Більше, ніж спроможна звичайна людина. І сьогодні вони знають — їхнє завдання не протриматися, а за будь-яку ціну перемогти. І завдяки таким командирам, як старший лейтенант Володимир Чорний, їм це обов’язково вдасться.
За особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України старшому лейтенанту Володимиру Чорному присвоєно звання Герой України з врученням ордена «Золота Зірка».
Слава Героям!
