На даний момент сержантський корпус Збройних Сил України, в який входить понад 250 тисяч сержантів і старшин різних родів і…
Ви що-небудь знаєте про партизанський рух у роки Другої світової на територіях росії? А про партизанський спротив в Україні та Білорусі? Запитання, мабуть, риторичне. Бо факти, як то кажуть — уперта річ. Згідно з радянською історіографією, у 1941-1944 роках на окупованій нацистами території СРСР діяло близько 6200 багатонаціональних партизанських загонів, чисельність яких оцінювалась у мільйон осіб. Утім, про те, що абсолютна їхня більшість діяла в Україні та Білорусі, «сором’язливий» кремлівський епос змовчує…
Добровільна білоруська «агентура» української розвідки
У заголовок цієї публікації винесена цитата зі статті поки що безіменної учасниці національно-визвольного руху білорусів проти режиму вусатого кремлівського лакея. Думки цієї хороброї жінки поширює, зокрема, телеграм-канал «Беларускі Гаюн» («гаюн» із білоруської — це «лісовий дух». — Ред.) Показово, що цей канал, який на цей момент налічує майже 167 000 учасників, влада республіки оголосила «екстремістським формуванням». Але вона не має технічної можливості його закрити. Що й не дивно: з Білорусі за кордон, зокрема в Україну, виїхало близько 40 000 найкращих IT-фахівців.
А привід для репресій «гаюнів» у лукашенцівців серйозний: канал цілодобово публікує інформацію про пересування російської військової техніки теренами республіки, вильоти авіації та крилатих ракет загарбників в українському напрямку з білоруських летовищ, аналітичні викладки про моральний та бойовий стан національного війська. Фактично у цьому інформаційному ресурсі в інтересах української розвідки та ЗСУ працює кількадесят тисяч «польових агентів», налаштованих на нашу перемогу. Окрема тема — протидія цих патріотів рашистській пропаганді.
Про військо, яке гарно вміє лише… красити траву
Цитата зі статті в «БГ». «Давайте я вам дещо розповім про білоруську армію. Набридло вже читати заклики до порожнечі «Не ходіть воювати, білоруси, проти українців» тощо. Нам не треба кожні три дні повідомляти, що Лукашенко ось-ось введе туди війська. У нього немає інших варіантів. Його путін залишив у 2020 році на посаді саме для того, щоби брати участь у війні проти України разом. З того часу він сидить на багнетах і утримується при владі, лише використовуючи насильство та репресії.
Він ватажок хунти, а не глава держави. Отже, всі силовики, які йому підкоряються, це ЧЛЕНИ ХУНТИ. У Білорусі немає жодної силової структури, яка була б на боці народу, вони всі служать диктаторові. Отже, всі полки та батальйони, які перейдуть кордон України — це зондеркоманди Лукашенка, це карателі. Білоруси самі з ними борються з 2020 року. Якщо вони будуть знищені силами ЗСУ, мільйони білорусів відчують глибоку втіху.
Військові, які нині записують браві відео повернення з кордонів республіки після виконання «бойових» завдань, просто не розуміють, з чим вони в Україні зіткнуться насправді. Ця армія не воювала НІКОЛИ. Перечитайте ще раз: НІКОЛИ. Я більше, ніж впевнена, що солдати, які за весь час служби були на стрільбищі від сили двічі, накладуть в штанці, щойно опиняться в епіцентрі реального бою.
За відсутності справедливих цілей війни та патріотичної мотивації, їх буде дуже важко утримати у боєздатному стані. Вони вміють тільки фарбувати траву, та плац мести. Останнє «військове», що вони робили, — так це стояли в оточенні біля Стели в Мінську, охороняючи пам’ятник від мирних протестувальників. Про «ідеальний» стан техніки вам більше розкажуть експерти. Відтак, вихід у них буде один — скласти зброю й здатися ЗСУ.
Є, звичайно, війська спеціального призначення, внутрішні війська, ОМОН, зрештою. Так, у цих підготовка краще. Але, знову ж таки, терористів у Білорусі немає, весь їхній бойовий досвід — це розгін мирних маршів світло-шумовими гранатами, газом, безладною стріляниною та палицями. Ще жодного разу в їхній БТР не прилітало з «Байрактара» і в них не стріляли прицільно з Джавеліна. Крім того, ці карателі підуть у хід останніми, бо влада цибулі тільки на них і тримається. Це його опора. Без них «луку» народ швидко з Білорусі винесе, і він про те знає…«
Загалом білоруське військо складає близько 46 000 військовослужбовців. Найбільш боєздатними є Сили спеціальних операцій, створені у 2007 році на базі повітряно-десантних військ. До складу ССО входять: Вони являють собою високомобільні частини швидкого реагування й налічують близько шести тисяч осіб. З відкритих джерелДовідково
КГБ шукає білоруських партизанів не у лісах
Продовжуючи висвітлення діяльності військовослужбовців «з посилення ділянок Державного кордону Республіки Білорусь», інформаційні ресурси оборонного відомства республіки усіляко обходять стороною не тільки використання рашистами державної інфраструктури для агресії проти України. Як, приміром, те, що військово-космічні сили рф активно використовують військовий аеродром у Барановичах, а ще більше білоруський повітряний простір, залізничні та автомобілі мережі сполучення.
«Таємницею за сімома печатками» гебні є пошук сучасних партизанів-диверсантів, які оголосили владі та рашистам «рейкову війну». Хоча, для більшості населення країни це не більш ніж «секрет полішинеля». Наприклад, у всіх доступних хмарних ресурсах білоруси розповсюдили інформацію про терор влади у крихітному 16-тисячному містечку Стовпці. Там лукашистськи гестапівці з КГБ, СОБР та ГУБОЗІК кілька тижнів шукали хоч когось причетного до диверсій на залізниці, що значно ускладнили перевезення з росії до фронту авіабомб, ракет та військ.
Карателі вламувалися в будинки з обшуками, перевіряли телефони, били під час допитів людей попри їхні на вік та стать. Нічого не знайшовши, вони саджали в буцегарні за надуманими приводами всіх, хто здався їм «нелояльним» до режиму. За ґрати було кинуто вже не менше ніж 35 людей. Ще прецедент: у Бобруйську вони заарештували вчительку, яка вплела в своє волосся жовто-синю стрічку, просто під час уроку в школі. А у Бресті заарештували чоловіка, який прийшов покласти квіти до пам’ятника Тарасу Шевченку…
P. S. В Україні в складі Інтернаціонального легіону тероборони вже воюють проти рашистів підрозділи білоруського добровольчого батальйону імені національного героя Білорусі Кастуся Каліновського. Так що братський народ не на словах, а на ділі б’ється за нашу перемогу по усіх фронтах.
