Це не лише питання символів. Це спосіб формування професійної ідентичності, системи цінностей і розуміння того, на якій історичній основі стоїть сучасна українська армія. 5 грудня 2024…
В Україні розпочинається посівна кампанія. Тільки за умови її своєчасного початку, за умови нормальної, спокійної життєдіяльності сільгосппідприємств можливі майбутні врожаї. Інакше не лише Україні, а й багатьом іншим країнам світу, до яких експортується наша продукція, загрожує голод. Про що вже неодноразово заявляли як в уряді України, так і в асоціаціях сільгоспвиробників.
Посівна у регіонах цього року стартує по-різному. В областях, де ведуться бойові дії, вона обережно розпочинається у районах, де немає обстрілів та бомбардувань. Відважні трактористи й комбайнери виводять свої машини в поля під Державним прапором України. У мирних на сьогодні регіонах польові роботи тривають у звичному темпі. Втім, подекуди їх уповільнює необхідність прибирати залізяччя, що впало на поля з неба. Йдеться про уламки рашистських літаків, безпілотних літальних апаратів та ракет. Як, до прикладу, це сталося у Бердичівському районі Житомирщини.
«Кажуть, що посієш, те й пожнеш, — пише сьогодні на своїй фейсбук-сторінці голова Семенівської громади Наталія Семенюк. — Вчора наші аграрії знайшли уламки ракети, яка, на щастя, впала у полі й не завдала горя. Викликали поліцію й після того прибрали брухт. Зробимо плуг. І спробуйте потім на Параді Перемоги на Хрещатику не долучити тракторну колону!».
Що ж, перекувати мечі на орала — це сьогодні, мабуть, найзаповітніша мрія не лише кожного українця, а й будь-якої людини на планеті, яка вважає себе цивілізованим гомо сапіенс. І ми зробимо це! І будуть вчорашні рашистські ракети й літаки мирно орати українські чорноземи під трудящими мозолястими руками українських селян!
