Ці та інші обов’язкові елементи є звичними на сьогодні складниками сучасної базової загальновійськової підготовки, яка пройшла кілька етапів трансформації та вдосконалень від початку широкомасштабного вторгнення….
Полтавські майстри, які шили одяг для Франції, тепер виготовляють плитоноски та спальники для українських військових.
Боротьба з російським агресором об’єднала українців заради єдиної мети — вистояти та перемогти. Люди й організації, які раніше були далекі від військового ремесла — нині активно допомагають армії.
На Полтавщині десятки навчальних закладів стали центрами, де допомагають вимушеним переселенцям і збирають допомогу для українських воїнів. Також у їхніх стінах виготовляють різноманітну продукцію для потреб захисників регіону.
Наприклад, одна з полтавських шкіл налагодила у своїх приміщеннях виробництво одягу й амуніції для військових. На базі майстерень із трудового навчання відкрили швейний та нарізний цех. Там виготовляють балаклави, рукавички, рюкзаки, смужки для маскувальних сіток тощо.
До роботи долучилися вчителі, старшокласники і їхні батьки. Люди допомагають чим можуть. Хтось приносить одяг і матерію, хтось сідає за машинку, а дехто розвозить готову продукції по армійських підрозділах.
— У перший день війни ми сиділи вдома і були налякані. А на четвертий у мене виникла ідея організуватися та зробити щось корисне. Спочатку я виготовляла українські прапори. Потім перейшла на смужки для маскувальних сіток. Кинули клич у соцмережі по класах. Люди, які живуть ближче до школи, почали зносити різні речі, — розповіла організаторка виробництва Тетяна.
Коли жінка побачила, що небайдужі приносять якісну тканину, у неї виникла ідея шити рюкзаки для армійців. Потім почали виготовляти теплі рукавички та балаклави.
— У кожну пару рукавичок вкладаємо нашу душу, тепло наших рук, щоб вони зігрівали українських захисників. Люди приносять багато тканини. Можна сказати, що у кожної рукавички чи балаклави своя історія. Приміром, один із батьків приніс тканину, яку йому давно надали для пошиття офіцерської «парадки». Форму так і не пошили, але зараз ця тканина згодилася для якісних теплих рукавичок, — говорить жінка.
Водночас одне з полтавських підприємств, яке шило сукні та блузки для замовника із Франції, переформатувалося на пошиття плитоносок (plate carrier) та спальників для військових.
Матеріали для виготовлення продукції підприємство закупляє як своїм коштом, так і з допомогою волонтерів регіону.
— Впродовж останніх 6 років спеціалізувалися на пошитті жіночих суконь і блузок для французького бренду. Пошив плитоносок для працівників був зовсім незнайомим процесом. Волонтери надали один зразок, його розпороли, зробили лекала й запустили масовий пошив, — розказала голова правління підприємства Марина Смірнова. — Наше обладнання дає змогу шити велику кількість продукції. За день одна швачка може виготовити п’ять плитоносок.
Слід додати, що в умовах війни на підприємстві щодня працює до двох десятків людей. Вони вже пошили понад сотню плитоносок та більше ніж 60 спальних мішків для військових у різних регіонах України.
Полтавчани вірять, що народна підтримка та допомога українській армії обов’язково прискорять перемогу над російськими загарбниками.
