Це не лише питання символів. Це спосіб формування професійної ідентичності, системи цінностей і розуміння того, на якій історичній основі стоїть сучасна українська армія. 5 грудня 2024…
У ніч на 24 лютого 2022 року зенітний ракетний підрозділ Збройних Сил України, у складі якого служив солдат Андрій Нікончук, ніс бойове чергування в районі міста Вишгорода. Воїни-зенітники усвідомлювали, що на них покладено надзвичайно відповідальне завдання: прикриття Київської гідроелектростанції — стратегічного об’єкта, пошкодження якого може спричинити величезну техногенну катастрофу — тож кожен сумлінно виконував свої обов’язки.
Аж раптом — сигнал тривоги: до позиції наближається багато повітряних суден противника! Зенітники відреагували злагоджено і професійно, підрозділ першим вступив у бій із переважаючими ворожими силами, солдат Нікончук холоднокровно та впевнено, немов на навчаннях, виконував бойову роботу з виявлення повітряних цілей. Андрій ще не знав, що цю його працю, начебто звичну і буденну для нього — досвідченого контрактника, згодом назвуть героїзмом…
Невдовзі, наштовхнувшись на опір зенітників, ворожа авіація почала уникати зони враження підрозділу.
Противник змінив тактику, і близько шостої ранку підрозділ було піддано ракетному обстрілу. Одна з крилатих ракет ЗС Російської Федерації, випущена з території Республіки Білорусь, вибухнула на позиції зенітників, внаслідок чого 29-річний солдат Нікончук загинув смертю хоробрих на бойовому посту… У рідному Володимир-Волинському в нього залишилися бабуся і брат.
За визначну особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету й територіальної цілісності України, вірність Військовій присязі Указом Президента України № 2022/94 від 2 березня 2022 року солдату Нікончуку Андрію Валерійовичу присвоєно звання Героя України з удостоєнням ордена «Золота Зірка» (посмертно).
Вічна слава Героям!
Сергій Коваленко, для АрміяInform
