Ці та інші обов’язкові елементи є звичними на сьогодні складниками сучасної базової загальновійськової підготовки, яка пройшла кілька етапів трансформації та вдосконалень від початку широкомасштабного вторгнення….
Оперативно-тактичні ракети «Калібр» наземного та морського базування, «Іскандер» — чим ще путінська Росія впроваджує в життя свої плани щодо так званої демілітаризації та денацифікації мирної демократичної держави Україна? Виявляється, таких засобів у нелюда з Кремля більш ніж достатньо, і «подарунків» від руського миру задля параноїдальної дерусофобії українців він має ще багато.
Одними з останніх доказів того є вибухи в Охтирці та Чугуєві, де, за припущеннями спеціалістів, ворог застосував так звані вакуумні бомби. Так це чи ні, можуть визначити лише фахівці. І, передивившись фото- та відеоматеріали, вони кажуть, що, судячи з самого вибуху та наслідків, які він спричинив, з високою долею ймовірності можна казати про те, що вони були викликані застосуванням противником об’ємно-детонуючої авіаційної бомби ОДАБ-500П. Мешканці Охтирки, по якій небраття вперше в Україні скинули вакуумні бомби, впевнені: на місто впав не один такий «путінський подарунок», а щонайменше три. Що ж являє собою вакуумна бомба і що ми знаємо про неї?
Подібні боєприпаси у світі заборонені однією з Женевських конвенцій. Кремль використовував їх уже в Афганістані, згодом — у Чечні, Сирії та, за деякими даними, і в інших точках земної кулі, де спробував встановлювати свої правила великої геополітичної гри. Сама по собі назва «вакуумна бомба» — це такий собі газетний штамп, що об’єднує кілька типів різних боєприпасів об’ємного вибуху. У принцип їхньої дії покладено розпилення горючої хмари у вигляді аерозолю з подальшим підривом отриманої газової хмари. За своєю потужністю боєприпаси об’ємного вибуху можна порівняти з тактичними ядерними боєприпасами. Єдина різниця — це відсутність радіаційного ефекту ураження. Завдяки великому обсягу суміші, що підривається, ударна хвиля об’ємно-детонуючих боєприпасів має набагато більшу напівхвилю тиску, ніж у звичайних вибухових речовин, тому їх і почали називати «вакуумними бомбами». Колишні радянські військові, які брали участь в афганській війні та бачили наслідки застосування цих боєприпасів, згадують так: потужний глухий хлопок — і нічого в радіусі 25-30 метрів не залишається. Будівлі, люди, тварини зникають — утворюється немовби вакуум…
ОДАБ-500П — обє’мно-детнуюча авіабомба радянського, пізніше — російського виробництва. Вона є різновидом фугасних авіабомб і призначена для ураження живої сили та техніки, а також для розмінування місцевості. Як розповідають фахівці, здебільшого такі бомби застосовуються для ураження особового складу та техніки, які знаходяться у складках місцевості, а також — для знищення відкритих фортифікаційних споруд. Застосовується з висот від 200 до 1000 метрів при швидкості літака-носія до 1100 км/год. Під час вибуху в епіцентрі за фронтом вибухової хвилі тиск складає 30 атмосфер, а радіус ураження — 30 метрів. При цьому енергія ударної хвилі зберігає дію ураження на великій відстані.
Тож чим для рашистів була нафтобаза в Охтирці, по якій вони завдали удару такою бомбою 28 лютого, — вояками у складках місцевості чи фортифікаційною спорудою, наразі невідомо. Вони, як і раніше, б’ють по об’єктах критичної інфраструктури, що не мають жодного відношення до війська взагалі.
— Ворог веде підлу війну, — сказав міський голова Охтирки Павло Кузьменко. — На Охтирку знову було скинуто вакуумну бомбу — на склад нафтового наливу. Підірвані місткості з нафтою…
«Підрозділи ДСНС загасили пожежу через пів години. На щастя, бомба влучила в нафтоналив, де було не дуже багато палива», — уточнив тоді у Фейсбуці голова Сумської обласної військової адміністрації Дмитро Живицький.
Подібні наслідки руйнації були й після чергового бомбардування аеродрому у Чугуєві.
Нафтобази та газопроводи, гідро- та теплоелектростанції, гуртожитки та житлові будинки — перелік об’єктів, на які руський мир несе свої сумнівні цінності на вістрі ракет та бомб чималий. Україна ж продовжує фіксувати усі ці факти для Міжнародного воєнного трибуналу — де б він не відбувся, у Гаазі чи Харкові, він обов’язково покарає військових злочинців Кремля, це — справа часу.
