Ці та інші обов’язкові елементи є звичними на сьогодні складниками сучасної базової загальновійськової підготовки, яка пройшла кілька етапів трансформації та вдосконалень від початку широкомасштабного вторгнення….
Кремль через свої зомбоящики продовжує бравурно інформувати росіян, буцімто їхні війська успішно просуваються до Києва та інших великих обласних центрів України, завдають ювелірних точкових ударів виключно по об’єктах військової інфраструктури. Й завжди при цьому виокремленим меседжем виступає твердження про відсутність під час так званої спецоперації в Україні хоч якихось суттєвих втрат серед російських солдатів й офіцерів.
Утім, як то кажуть, шило у мішку не приховаєш, й населення РФ хоч і повільно, але починає прозрівати. Наріжним каміннями для початку краху дезінформаційної кампанії Кремля в цьому питанні стали дві речі. Перша: усім полоненим російським військовослужбовцям ми надаємо можливість подзвонити своїм рідним додому й повідомити, що вони живі, але в полоні. Й друга, яка витікає з першої: дзвінки від полонених через Комітет солдатських матерів Росії та «сарафанне радіо» сколихнули тисячі російських родин, які втратили зв’язок зі своїми синами, які поїхали «визволяти Україну» від «кривавого режиму націоналістів».
Й попри те, що абсолютна більшість росіян продовжує свято вірити у маячню кремлівського карлика, серед населення з’являються перші паростки реального розуміння подій. Як уже сьогодні повідомляла АрміяInform, 1 березня російська сенатор Людмила Нарусова (вдова першого мера Санкт-Петербурга Анатолія Собчака та мати Ксенії Собчак) мусила визнати великі втрати росіян в Україні:
— Я сьогодні була в Комітеті солдатських матерів, який просто завалений дзвінками та листами матерів, які втратили зв’язок із дітьми, покликаними туди. Їм нема чого втрачати, вони шукають хоч щось, що дало б їм інформацію. Вони бачили фотографії реальних своїх синів і стали зв’язуватися, і з’ясували, що хтось у полоні, хтось загинув…
Факт паніки серед російських матерів підтверджують й українські джерела. Приміром, за словами працівниці одного з Cаll центрів Міністерства оборони України Ярослави П., на гарячій лінії «Вернись живым из Украины», створеній для громадян РФ, які розшукують своїх синів, вони вже починають не справлятися зі шквалом дзвінців із РФ (нагадаємо ці номери: +38 089 420 1860; +38 089 420 1861; +38 089 420 1862).
Ну, як і раніше актуальним залишається проблема вивозу останків загиблих росіян на територію окупантів. Наші урядовці продовжують щодня звертатися до кремлівців із проханням дозволити, хоча б Міжнародному Червоному Хресту, вивезти тіла тисяч загиблих росіян, кількість яких давно перевалила за сім тисяч, на батьківщину. Відповідь одна: у нас втрат нема.
Але слава Богу, існує Інтернет. Тиждень інформаційні ресурси усього світу, окрім зйомок військових злочинів кремлівських військ, забиті світлинами та відео із загиблими та полоненими в Україні російськими солдатами. А в російському сегменті Google найпопулярнішим запитом у лютому 2022 року став пошук за словами «погибшие», «потери».
Та й мадам-сенатор Людмила Нарусова пообіцяла в ефірі телеканалу «Дождь» докласти всіх можливих зусиль, щоби вивести тіла загиблих співгромадян для ідентифікації та поховання там, звідки вони прийшли на нашу землю із забороненою усіма міжнародними конвенціями зброєю.
