Сьогодні виповнюється два роки від початку Курської операції — безпрецедентної за задумом і виконанням кампанії, яка перенесла бойові дії на територію держави-агресора. Цей крок…
Уже близько тижня весь світ облітають фото та відео загиблих і полонених в Україні російських солдатів. Тим, хто потрапив у полон, українські військові дають можливість поспілкуватись з рідними. І це просто жах, якщо уявити, що весь світ бачив, а росіяни, чомусь, ні. Ширше розкриватись очі й перші ростки прозріння, як би то символічно не було, почали у день, коли українці взяли у полон чи то чукчу, чи то бурята, які в принципі рідко відкривають очі широко. Та ще вчора здавалося, що родичі горе-воїнів єдині, хто хоч трішечки почав прозрівати. Бо мати є мати, навіть якщо її син мародер чи вбивця. Переборюючи неповагу до вибору свого чада, саме мати зі сльозами на очах завжди буде робити все, щоб обійняти того, кому дала життя, намагалась виховати чесним, людяним, справедливим.
…Втрат серед російських військових практично немає
Та вище військове керівництво Російської Федерації вперто доповідає, що втрат серед російських військових практично немає. І, як би то не було страшно, але більшість росіян свято вірили у маячню, яку їх подавало оточення хворого руссен-фюрера. Насправді ж реалії вже за три дні російсько-української були настільки жахливими для російських окупантів, що тіла загиблих «руських» (ніколи не розумів, як, скажімо, кадирівця, чукчу, евенка, мордвина тощо можна називати руським) валялися просто у полях. Звісно, українці, як найдобріша нація у світі, робили все, щоб навіть матері ворогів могли по-людськи поховати своїх чад. Наші високопосадовці щодня звертались до вищого військово-політичного керівництва Рф з проханням, хоча б дозволити Міжнародному Червоному Хресту доставити тіла тисяч загиблих росіян на батьківщину. Міністерство оборони України створило гарячу лінію для російських громадян, які втратили зв’язок зі своїми військовими в Україні. Але відповідь була одна — росіяни в Україні втрат не несуть.
В Росії запроваджено «військову цензуру»
Але настало 1 березня і Сенатор Людмила Нарусова (вдова першого мера Санкт-Петербурга Анатолія Собчака та мати Ксенії Собчак) разом з іншими росіянами, які ще не втратили здатність відмикати мозок від російського телебачення, раптово прозріла. В ефірі телеканалу «Дождь» вона заявила, що в Росії запроваджено «військову цензуру» щодо ситуації в Україні. Вона нагадала, що держканали, через які пропаганда розповідає про відсутність жертв, відомі трансляцією фейків ще з часів «розп’ятого хлопчика» на Донбасі. Вона додала, що заборона мовлення недержавних ЗМІ можлива лише у надзвичайному чи воєнному стані. Ні те, ні інше поки що не оголошено в країні.
Я намагалася виступити…
— Це коротка пам’ять наших громадян. Я пам’ятаю, кілька років тому, коли був наступ на Дебальцеве, на Першому, на Другому, на НТВ Соловйов з Кисельовим — усі показували сюжет із нещасною жінкою, яка розповідала про нібито розп’ятого на хресті хлопчика на очах у матері. Але ми всі пам’ятаємо, що потім це виявилося жахливим фейком, жахливою брехнею, — заявила Людмили Нарусова в ефірі телеканалу.
Вони бачили фотографії своїх синів
Продовжуючи тему так званої спецоперації Росії на Донбасі, яка насправді є широкомасштабним вторгненням Росії в Україну, російська сенаторка наголосила, що за стільки днів напружених боїв не може обійтися без жертв.
— Я сьогодні була в Комітеті солдатських матерів, який просто завалений дзвінками та листами матерів, які втратили зв’язок із дітьми, покликаними туди. Їм нема чого втрачати, вони шукають хоч щось, що дало б їм інформацію. Вони бачили фотографії реальних своїх синів і стали зв’язуватися, і з’ясували, що хтось у полоні, хтось загинув. Але питання про те, щоб хоча б тіло загиблих зібрати, просто не варто.
Також Нарусова повідомила, що влада не ставить за мету вивезти тіла вбитих російських солдатів.
— Особисто я сьогодні дзвонила до штабу Західного військового округу, прессекретаря заступника Міністра оборони, і питала, чому б не домовитися про коридор, яким хоча б можна вивезти тіла? Адже вони лежать не віддані землі, дикі бродячі собаки обгризають тіла, декого не можна ідентифікувати, бо вони обгорілі. За якими законами війни це можливо? Мій тато, який пішов на фронт у 41-му році, казав, що перше після будь-якого бою — це збирання тіл. У мене просто нема сил говорити. Я не ототожнюю себе з тими представниками влади, які виступають за війну. Що вони роблять, на мою думку, вони самі не знають. Вони виконують накази, а не думають, що роблять.
І мені більше нічого додати, крім того, що фраза «Русские своих не бросают!» насправді також виявилась найбільшим фейком в історії цієї країни. «Родина всегда бросит тебя!», мав би говорити щодня по телевізору російський фюрер Володимир Путін.
