Українські експерти впевнені, що такий «аукціон щедрості» — ознака суттєвих проблем з рекрутингом до окупаційного війська. Про що свідчать такі кроки…
Протистояння ворогу триває вісім років. Родини військовослужбовців оперативного резерву вже мають відповідний досвід, а також витримку. Однак є резервісти, які одружилися після демобілізації, і їхніх дружин та дітей перспектива проводжати чоловіка і батька на війну може дуже тривожити.
Відповідно до Указу Президента про призов, що розпочинається сьогодні, резервісти оперативного резерву першої черги проходитимуть службу в тих військових частинах і за тим фахом, як вони проходили службу до цього та підписали контракт для проходження служби в ОР-1.
Сім’ї захисників, які вже пройшли шлях мобілізації, знають, як поводитися у такій ситуації, залишатися зібраними і зберігати емоційну витримку.
Жінки військовослужбовців «Громадський Рух «Жіноча Сила України» діляться конкретними порадами — як знизити рівень тривоги, підтримати своїх військових і бути корисними в цей непростий час.
Насамперед важливо взаємодіяти з оточенням, ділитися інформацією, підтримувати інших і отримувати таку ж підтримку.
Що робити, якщо ваш військовий вперше бере участь у заходах у районі ООС:
- Узгодьте канал зв‘язку і частоту контакту.
- Узгодьте ваші дії, якщо військовий не виходить на зв‘язок і не попередив про це. Наприклад, ви чекаєте добу або кілька до його дзвінка чи повідомлення.
- Домовтесь із вашим військовим про додатковий контакт із його найближчого оточення. Наприклад із побратимом, або якщо це неможливо з дружиною/сестрою/подругою побратима вашого військового. І узгодьте, у яких випадках ви звернетесь до цієї людини.
- Знайдіть контакт із представником військової частини (пункту постійної дислокації), у якій служить ваш військовий. Там ви зможете уточнити інформацію, якщо зв‘язку по вище перерахованих каналах у рамках узгодженого часу немає.
- Знайдіть і майте поруч контакт найближчого до вас територіального центру соціальної підтримки та комплектування (колишні військкомати). Ви можете звернутися туди за допомогою та інформацією.
- Якщо у вас є діти, приділіть максимальну кількість часу взаємодії і розмовам із ними.
- Складіть список, до кого ви можете звернутися за допомогою з різних питань (друзі, родичі, знайомі, державні й недержавні установи). Наприклад, якщо потрібно залишити дитину на кілька годин, чи прорвало труби в квартирі/будинку, авто зламалось, зник інтернет/зв‘язок тощо.
- Визначте кілька джерел інформації, які ви читаєте, і частоту читання. Цілодобовий моніторинг ЗМІ лише посилить хвилювання, поставтесь до інформації свідомо.
- Перевірте контакти з вашими сусідами. Визначте, у яких випадках ви можете залучити один одного для підтримки. Узгодьте це.
- Якщо ви раніше контактували з дружинами військових підрозділу, де служить ваш чоловік, поновіть контакти. Або якщо таких нема, встановіть їх за допомогою чоловіка чи представника в/ч, де служить ваш військовий. Розуміння, що є хтось, хто перебуває в однакових з вами обставинах і готовий поділитись важливою для вас інформацією, знижує тривогу і дає відчуття підтримки.
- Подивіться, які громадські, релігійні організації можуть стати вам у пригоді й з яких питань. Хто з них є у вашому населеному пункті чи області. Хто може бути корисним в онлайн-режимі.
Діліться корисними порадами в коментарях. Адже найбільшу тривогу викликає невизначеність, а найбільший страх ‒ безпорадність.
Перераховані кроки допоможуть вам подолати страх і бути впевненими у своїх силах. Коли ми знаємо, як діяти в певній ситуації, це додає сили впоратися з нею.
