Про види беретів в Збройних Силах України АрміяInform писала неодноразово. Цей головний убір виконує дві функції — окрім ознаки приналежності до роду військ або військової спеціальності, він ще є й кваліфікаційною ознакою. Військовик, який його носить, має перед тим пройти певний курс підготовки та витримати обов’язковий іспит на право його носіння. У багатьох арміях світу берети вказують на належність підрозділів до елітних військ. Це не дивно, адже якщо підрозділи мають виконувати особливу місію, то повинні мати щось, що відокремлює від інших. Наприклад, відомий американський «зелений берет» є «символом досконалості, знаком доблесті та відмінності у боротьбі за свободу».
Перші берети, як частина однострою, з’явилися ще у XVI-XVII століттях. На початку ХХ століття першими почали носити чорні берети французькі та англійські танкісти під час І Cвітової війни. З того часу колір беретів танкістів у майже всіх арміях світу — чорний.
Під час ІІ Cвітової війни британські десантники обрали берет малинового кольору. За колір десантники отримали прізвисько «вишеньки». Відтоді малиновий берет став неофіційним символом десантників у всьому світі. Як розповідає історик Василь Павлов, «особливою відзнакою берет став вже після ІІ Cвітової війни, і кожен підрозділ наповнює його своїми сенсами. В американських спецпризначенців, приміром, були «зелені берети», у радянських десантників — блакитні».
В ЦАХАЛі (Армії оборони Ізраїлю) право носити берет усі без винятку солдати отримують лише після того, як пройдуть марш-кидок, який так і називають — «похід за беретом».
Сьогодні в деяких підрозділах Збройних Сил України солдати отримують берети тільки після проходження випробувань — так, в окремій гірсько-штурмовій Закарпатській бригаді берет отримують ті, хто пройшов гірську підготовку та штурмову смугу.
Морські піхотинці отримують берет лише після того, як пройдуть марш-кидок на право носити берет кольору штормового моря. Як розповідає Вадим Сухаревський, «для молодого хлопця 18-19 років, який йде до армії, дуже важливо відрізнятися, бо це значно формує його бойовий дух. Приміром, я пам’ятаю себе самого, коли, потрапивши в частину, буквально зі сльозами на очах отримував цей берет після серйозного іспиту. Морська піхота берети «не дарує».
Тож нині кожен український воїн, що пройшов іспит на право носити певний берет, ніколи не дозволить іншим носити його незаслужено. Це частина військової етики й навіть ідеології».
Фото Віктор Залевський
