Сьогодні перемогу визначає не лише кількість особового складу чи техніки. Вирішальними стають швидкість передачі інформації, стійкість зв’язку, захищеність даних, ефективність…
В Естонії чи не вперше почали системно говорити про стійкість до гібридних загроз. Україна вже 8 рік протистоїть російській агресії, тому вироблення нових форм військово-цивільної співпраці є як ніколи актуальним завданням. Тим більше нині, коли активно триває розгортання Сил територіальної оборони на місцях. Питання стійкості та гібридних загроз кореспондент АрміяInform обговорив з депутатом парламенту Естонії, головою естонсько-української групи дружби Маті Райдма.
— Естонія та Україна мають спільну травму — російсько-радянську окупацію. Як цей історичний досвід може допомогти побудувати нинішню співпрацю та партнерство?
— Безумовно, історичний чинник сприяє тому, що наші держави чудово розуміють одна одну. Але це питання стосується не лише травм минулого, а й поточної ситуації з агресією Росії проти України. Естонська сторона чітко усвідомлює проблеми й виклики, які постали перед українською державою.
Довідково. У 1940 році СРСР здійснив анексію Естонії, Латвії та Литви. Західні країни та міжнародні організації засуджували факт незаконної окупації Кремлем держав Балтії. 12 листопада 1989 року Верховна Рада тоді ще радянської Естонії анулювала анексію своєї держави Москвою. Перші демократичні вибори в країні відбулися 18 березня 1990 року, а відновлення державності завершилося, коли США визнали Естонію 2 вересня 1991 року.
Естонія на одному боці з Україною, а двостороння спільна робота лише посилюється. На думку естонських істориків, наше суспільство вже засвоїло урок — тільки разом зможемо зберегти спільні цінності та державний суверенітет. Останнє є дороговказом для естонсько-української співпраці за нинішніх умов.
— Яка роль публічної дипломатії у двосторонній співпраці між Естонією та Україною?
— Звичайно, публічна дипломатія — дуже важлива. Збільшення зв’язків між громадянами Естонії та України сприятиме кращому суспільному розумінню наших проблем, а також способів підтримки одне одного.
У публічній дипломатії велику роль відіграє діаспора. Відзначу, що в Естонії вкрай гарні відносини з українськими громадами.
Довідково. Публічна дипломатія — діяльність держави, спрямована на формування сприятливого іміджу за кордоном. Можуть бути різні форми популяризації історії, культури й розвитку іномовлення. Після естонців та росіян саме українці є третьою етнічною групою Естонії — понад 24 тисячі осіб. Важливою організацією є Конгрес українців Естонії, поряд з іншими культурологічними, релігійними та освітніми організаціями: Українське земляцтво в Естонії, Центр Української культури та Союз українок Естонії.
Саме публічна дипломатія — важлива ланка для налагодження культурного діалогу. Те ж саме стосується й безпекової ситуації навколо України — щоб саме ці питання обговорювалися в естонському суспільстві.
— Ви є одним з експертів естонсько-української програми «Стійка Україна», яка працює над суспільним розумінням гібридних загроз. Як нині бути стійким?
— Для того щоб почати активно розвивати стійкість, варто спочатку зрозуміти суть гібридної війни. Нові безпекові виклики якраз і пов’язані з сучасними формами геополітичного протистояння. Класичні інструменти війни вже втратили актуальність, і тому виникла стійкість як поняття для нових реалій.
Якщо у вас сильніше суспільство, сильніша держава, то інша сторона має вжити більше заходів, щоб змінити ситуацію, що існує. Тому головний висновок такий: стійкість — довготривалий процес.
читайте також:
Завжди розвивайте суспільство, де кожен має розуміти свою роль у кризовий період, починаючи від надзвичайних ситуацій до повномасштабної війни. Такі речі дають державі набагато кращу підготовленість до розв’язання різних проблем, щоб рухатися далі.
— Чи достатньо українське суспільство стійке до гібридних загроз?
— Я можу сказати, що процес, безперечно, триває. І я бачу позитивні зрушення в різних сферах. Як я вже сказав, стійкість не обмежується певними часовими рамками.
Причому тут мова не тільки про Україну, а й Естонію. Одним з важливих моментів є питання довіри. Стійкість є взаємною, коли населення довіряє державі та навпаки.
— Яким чином поєднані стійкість із забезпеченням безпеки в загальному розумінні?
— Сучасна стійкість та світова безпека — дуже схожі поняття. В Естонії ми працюємо над тим, щоб об’єднати їх в єдине ціле.
читайте також:
Наприклад, цього року ми маємо затвердити законопроєкт, де поєднаємо закон про оборону та право на цивільних захист. Така інтеграція потрібна для того, щоб мати спільне усвідомлення безпеки між різними міністерствами, установами та службами. Не менш важливо надалі спільними зусиллями реагувати на гібридні загрози та розвивати стійкість до них.
— Які нині проєкти реалізує естонсько-українська група дружби?
— Я активно підтримую процес взаємодії парламентської групи й міністерств закордонних справ, а з іншого боку — громадських організацій. Найкраща координація — інтенсивний діалог у майбутньому.
Я перебував в Україні (інтерв’ю було записано в Сумах після симуляційних навчань у рамках програми «Стійка Україна». — Ред.), попри поточні обов’язки депутатської роботи ще з однією причини. Моєю попередньою професією було управління природними катастрофами.
Набутий досвід став у пригоді під час розроблення концепції симуляційних навчань для представників регіональної влади, журналістів та силових структур у ряді міст півночі, сходу та півдня України. Ми гарно попрацювали й сподіваюся, що такі навчання дадуть змогу покращити українську регіональну стійкість до російської загрози.
— Російська окупаційна влада дислокувала ядерну зброю в Криму, а також спричинила екологічну катастрофу на Донбасі. Як Україна може використати ці факти як інструмент тиску на Кремль на міжнародному рівні?
— Ви згадали ключовий момент, а саме активність на світовій арені. Існують різні можливості на міжпарламентському рівні чи міжнародних організаціях, наприклад, Генасамблея ООН, де ці питання можуть бути порушені українською делегацією.
Я вважаю, що інші делегації підтримають подібні ініціативи.
читайте також:
На жаль, у світі існує багато війн і конфліктів. І тут постає завдання як української, так і естонської сторони як партнера, щоб порушити питання деструктивного впливу Кремля на кліматичну ситуацію на окупованих територіях України. Причому це лише один серед решти безпосередніх наслідків агресивних дій Росії проти України, починаючи з 2014 року.
— Чи може Кримська платформа стати новим форматом обговорення безпекових питань між Україною та Росією?
— Кримська платформа цілком підходить для реалізації згаданих завдань, а Україна знайде партнерську підтримку серед інших країн. Я був на інавгураційному саміті Кримської платформи в Києві — дуже важливої і чудової ідеї, яка посилить міжнародну увагу до України.
Фото: Стійка Україна, Віра Коник
