Насамперед завдяки його творам широкому загалу відомі візуальні образи українських військовиків часів Української революції 1917‒1921 років та почасти боротьба Української Повстанської…
Не вірю в напад саме 16, 17 чи 18, не знаю, нападе Путін взагалі чи ні. Але те, що відбувається сьогодні — чудовий приклад якісного та багатофункціонального ІПСО, об’єктом якого стала вся країна.
Так, логіка всіх учасників незрозуміла. Це тривожно. Можна побачити, як різні гравці нині намагаються скористатися ситуацією (зокрема аполітичні) для себе. У такий спосіб дозволяючи спеціальним операціям розвиватися далі. Це реальність. І наша турбота — як паливо для розвитку ІПСО.
Як не здатися паніці та тривозі
- Для фільтрування інформації. Навіть із відомих на весь світ ЗМІ. Вони не істина в останній інстанції, а мовники інформації, їхня робота — публікувати матеріали.
- Розуміти, що за кожним політичним твердженням є своя логіка, часто прихована. Зокрема — у тих, хто інтерпретує новини, є свій, скажімо так, ідеологічний курс.
- Не читати «зливні бачки», особливо анонімні ТГ канали, які «мають точні дані з джерел». Особливо багато таких нині на російських телевізійних каналах.
- Критично ставитися до будь-якої інформації (інсайдів, відео про переведення військ, прямих цитат).
- Поставити запитання: наскільки компетентний експерт коментує ту чи іншу подію. Особливо, якщо мова йде про військове вторгнення. Нині багато справжніх експертів з оборони доводять цифрами, що вони не бачать підготовки до військового вторгнення найближчими днями.
- Якщо хочете щось репостнути, то не робіть цього без звичайної перевірки Google. Після неї часто виявляється, що інформація вигадана, а не правдива. Подумайте, чому сприятиме ваш репост — миру чи паніці?
- Спробуйте прочитати джерела (у кожній новині є посилання на попереднє джерело + Google в допомогу).
- Не вірте на всі 100% чуткам про те, що «аеропорти вже закрили, дороги замінували». Все ЗАВЖДИ можна перевірити! Чутки — важлива частина будь-якого ІПСО.
- Намагайтеся зайняти позицію «над ситуацією» і оцінювати її, без емоцій.
- Дозуйте інформацію та час, проведений онлайн. Повірте, якщо, не дай Боже, щось станеться, ви точно не прогадаєте.
- Проводьте більше часу офлайн. Дивіться, життя йде своєю чергою, у Києві (та інших містах) такі ж затори, 14 лютого в ресторанах бронювання немає, а квіткарі знову підняли ціни на квіти.
- Принаймні приблизно передбачити свої дії на випадок різних сценаріїв.
Техніка «Уявіть своє життя після найгіршого: що ви робитимете?» Будь-який план «підставляє» і дозволяє трохи зняти тривожність.
А ви готові захищати країну? Супер, ти не одна. Буде вам толк. Але ж мобілізацію наразі не оголосили, правда? Отже, ви можете прийняти це рішення і відкласти його на майбутнє. Чи заспокоїть вас наявність тривожної валізи? Зберіться. Потрібно 5 кг гречки? Купуй. Але моя порада, робіть мінімальні необхідні покупки, які зможете використати, коли все заспокоїться.
- Приймати рішення з холодною головою, а не виходячи зі стрічки Facebook. Там такі самі люди, вони також тривожні.
- Пийте омега-3 або щось подібне, заспокоюючи нервову систему.
- Записатися до психолога або онлайн-групи підтримки. У наш час таких дуже багато, навіть безкоштовних. Це цілком нормально.
Завдання будь-якого ІПСО — формувати реальність, яка потрібна його розробникам. Ви сміялися з фільму «Хвіст крутить собакою»? Вітаю, ви зробили це. Хоча, це не так приємно, як у кіно. Але й це колись мине.
