Чотири роки він перебував у російському полоні, 5 червня 2026 року його звільнили в рамках чергового обміну полоненими. Наприкінці липня…
Європейська інтеграція — один з визначальних векторів як зовнішньої, так і внутрішньої політики України. 10 лютого відбулася конференція державних органів влади «Комунікаційна кампанія EUКраїна: звіт та аналіз». На ній підбили підсумки початкового етапу роботи урядової кампанії з інформування щодо процесів євроінтеграції нашої держави. Кореспондент АрміяInform відвідав цей захід. Детальніше далі в матеріалі.
Здійснення державотворчих перетворень супроводжується інформуванням суспільства про перебіг реформ. В Україні з 2014 року такими змінами є інтеграція до Європейського Союзу та НАТО. Конкретні речі про ЄС українці могли дізнатися завдяки проєкту EUКраїна — що й обговорювали урядовці напередодні.
Віцепрем’єр-міністр з питань європейської та євроатлантичної інтеграції Ольга Стефанішина у вступному слові відзначила згуртованість команди кампанії та державних установ як на центральному, так і місцевому рівнях.
«Цю кампанію можна назвати наймасштабнішою, де 40 державних органів виробляли контент. Суть роботи полягала в комунікації та просуванні інформації про європейські цінності. Особливо активно це відбувалося у Дні Європи (третя субота травня. — Ред.), коли поширювалася інформація», — підкреслила Ольга Стефанішина.
Довідково. Урядова кампанія EUКраїна виникла у грудні 2020 року з ініціативи віцепрем’єр-міністра з питань європейської та євроатлантичної інтеграції Ольги Стефанішиної та за підтримки Представництва ЄС в Україні, а також проєкту ЄС Association4U. За цей час було проведено 2 етапи комунікаційної кампанії, основною метою яких було проінформувати українське суспільство про перебіг процесів інтеграції України до Євросоюзу через успішні практики на місцевому рівні.
Заступник голови представництва ЄС в Україні Ремі Дюфло сконцентрував увагу на тому, що в Брюсселі високо цінують зусилля українського уряду з просування демократичних цінностей та впровадження Угоди про Асоціацію.
На думку дипломата, досить важливо «інформувати широку громадськість про позитивні зміни в численних аспектах соціально-економічної сфери. Стратегічний підхід до комунікацій має важливе значення для протидії дезінформації та маніпуляції громадською думкою». Дюфло також повідомив важливу новину, що навесні буде започатковано онлайн-курс, спрямований на підвищення компетенцій урядовців у стратегічних комунікаціях.
Кремль активно використовує соцмережі та кібератаки для того, щоб посіяти паніку серед українців та союзників нашої держави. Інформаційно-психологічні операції можуть слугувати підґрунтям для повномасштабної збройної агресії. Це було чітко видно у 2014 році, коли російські пропагандисти тільки те й робили, що переконували інших у тому, що «України не існує», її хтось «вигадав» та й взагалі українці та росіяни «один народ». Щоправда, за цей час українське суспільство показало всьому світу, як протидіяти російській загрозі, яка нависає над країнами, що торують демократичний шлях розвитку.
Тому такі проєкти, як EUКраїна дійсно можуть вплинути на сприйняття українцями євроінтеграції через конкретні речі, а не складні поняття про відкритість ринків чи квоти на експорт. До прикладу, журналістка проєкту UkraineWorld Ірина Матвіїшин розповіла про підпроєкт кампанії EUКраїна «Цінності через історії». Там українці ділилися історіями успіху: хтось започаткував культурний фестиваль про болгарську меншину в Одеській області, хтось відкрив власний бізнес. Подібні історії чи не найкраще показують демократію, толерантність та готовність українців робити зміни — кожен на своєму місці.
читайте також:
Окремо було відзначено зірками EUКраїна тих, хто найкраще впроваджував у рамках своєї компетенції напрацювання кампанії. Цю традицію було започатковано у травні минулого року. 10 лютого її було продовжено разом з врученням почесних відзнак за допомогу в інформуванні про цей проєкт.
Ключова експертка з комунікацій Association4U Іветта Делікатна коротко окреслила історію появи кампанії EUКраїна та акцентувала на головних цілях, які мав цей проєкт на початковому етапі свого існування. Важливо розуміти, що подібні проєкти є довгостроковими. Водночас за такий нетривалий період було пропрацьовано роботу з різними аудиторіями (4 % експерти, представники громадянського суспільства, 36 % пасивні особи, але потенційно активні громадяни, 60 % патерналісти), де цільовою аудиторією були перші дві групи.
Суть роботи полягала в поясненні, чим є сучасний Європейський Союз, як реалізуються реформи в Україні, що вкладається в поняття європейських цінностей і практичне впровадження Угоди про Асоціацію.
«Євроінтеграція — це дуже складна тема для пояснення. Нам дуже важливо було донести, що вкладається в поняття європейської інтеграції», — підкреслила Іветта Делікатна.
Українське суспільство — динамічне, і тому громадська думка про європейську інтеграцію теж зазнає змін — інколи швидше, ніж нам здається. Так, якщо у червні 2021 року підтримка вступу до ЄС становила 52 % (дані соцопитувань КМІС), то вже у грудні цей показник був 67,1 %.
На думку старшого комунікаційного менеджера з кампаній європейської та євроатлантичної інтеграції Офісу реформ Кабміну Ярослави Прокопенко, в результаті проведення кампанії EUКраїна було істотним чином покращено обізнаність населення про ЄС. Водночас це не вплинуло на глибше розуміння процесів.
Не всюди була однакова регіональна динаміка. В південних та східних регіонах України було дуже гарне охоплення повідомленнями про кампанію EUКраїна, тобто інформування людей про практичний вимір євроінтеграції. Загальнонаціональні показники становлять 36 % — це коли люди бачили або чули інформацію щодо проєкту. На Півдні це 40 %, а на Сході — 36 %.
Нагадаємо, що перша хвиля урядової комунікаційної кампанії EUКраїна була про європейські цінності, а друга про досягнення євроінтеграції. Згадки про кампанію в медіа були досить частими — 2,4 тис. за рік.
Надалі можна очікувати на проєкти, спрямовані на вужчі напрямки комунікації — зміни в інфраструктурі, освіті чи соціальній сфері як наслідок євроінтеграції. Як тематичні, так і регіональні відмінності стануть орієнтиром для майбутньої комунікації влади та суспільства.
Як повідомив начальник відділу з інформаційної політики євро- та євроатлантичної інтеграції Міністерства культури та інформаційної політики України Олександр Макобрій, очікується затвердження нової комунікаційної стратегії. Стратегія стосуватиметься таких питань: інформування міжнародної аудиторії про внутрішні перетворення в Україні на шляху до ЄС і НАТО; протидія дезінформації; проведення загальнонаціональних кампаній; впровадження Угоди про Асоціацію з ЄС та інституційну складову координації зусиль центральної та регіональної влади щодо інтеграції до Євросоюзу. Очікується також створення міжвідомчої робочої групи.
Вищезгадані речі вкрай важливі, адже в сучасному суспільстві, де новітні технології формують людську свідомість, правильно вибудувана комунікаційна стратегія є запорукою успіху. Тим більше, що в січні було затверджено «План заходів щодо реалізації Стратегії комунікації з питань євроатлантичної інтеграції України на період до 2025 року» — аналогічний документ щодо євроінтеграції варто очікувати найближчим часом.
Фото Дмитро Коренєв
