Про особливості 14-денного періоду адаптації бійців у бойових частинах після проходження БЗВП та фахової підготовки АрміяInform розповів начальник групи інструкторів 127-ї окремої важкої механізованої бригади сержант…
Деколи на свою адресу медики лікарсько-льотної комісії чують звинувачення в тому, що мета їхньої роботи — знайти хиби в здоров’ї льотчика, аби списати його на землю.
Проте, й на цьому наголошує полковник медичної служби Сергій Пашковський, начальник Військово-медичного клінічного центру Центрального регіону, основне завдання ЛЛК — подовжити льотне довголіття пілотів на якомога триваліший період.
— Звісно, особи льотного складу та авіаційний персонал, які приїжджають у наш заклад для проходження ЛЛК, хвилюються. Адже, виявивши якусь хворобу, лікарі тимчасово усувають їх від льотної роботи. Проте хочу наголосити, що основне завдання фахівців ЛЛК — визначити, чи є якась проблема зі здоров’ям у членів екіпажу, чи її немає. У разі ж виявлення якогось захворювання особи льотного складу проходять лікування, потім — ЛЛК, яка надає доступ до роботи за фахом. Завдяки скрупульозному обстеженню збільшується льотне довголіття авіаторів, вони можуть виконувати завдання за призначенням триваліший період. А це зі свого боку заощаджує величезні державні кошти, адже підготовка льотчика — це недешева справа, — розповів Сергій Пашковський.
Уся державна авіація проходить лікарсько-льотну експертизу у ВМКЦ ЦР
Військово-медичний клінічний центр Центрального регіону у Вінниці — єдиний в Україні заклад, де проводять лікарсько-льотну експертизу льотному складу не лише Збройних Сил, а й усієї державної авіації України. Тут, зокрема, проходять лікарсько-льотну комісію пілоти Повітряних Сил та армійської авіації Сухопутних військ ЗСУ, а також Національної гвардії, Державної служби з надзвичайних ситуацій України, Державної прикордонної служби.
Як розповів кореспондентам АрміяInform підполковник медичної служби Юрій Симинюк, начальник відділення ЛЛЕ клініки (авіаційної медицини) ВМКЦ ЦР, клініка авіаційної медицини — унікальна в Україні, адже небагато регіонів мають відповідну базу та фаховий персонал, щоб забезпечувати лікарсько-льотну експертизу.
— Лише в нашому закладі функціонує повністю обладнане стаціонарне відділення на 32 ліжка. Для прикладу, у ДПСУ також є стаціонар, але лише на 5 ліжок. Окрім того, колеги-прикордонники не мають барокамер, тож для проходження висотних досліджень скеровують своїх пілотів до нас, — зазначив він.
Склад лікарсько-льотної комісії
Уся діяльність лікарсько-льотної комісії регулюється керівними документами, а саме: наказами МОУ від 2017 року № 602 та від 2020 року № 477. До складу ЛЛК входять голова та його заступник, а також вузькі спеціалісти: терапевт, хірург, невропатолог, офтальмолог, стоматолог, отоларинголог, психіатр. У разі потреби можуть залучати лікарів інших спеціальностей.
Як проходить огляд
Лікарсько-льотну експертизу проходять особи льотного складу, персонал з керування безпілотними авіаційними комплексами та з управління повітряним рухом, парашутисти.
— До нас приїжджають льотчики, штурмани та інші члени екіпажу, зокрема борттехніки, бортмеханіки, бортінженери, бортрадисти, бортові стрільці зі всієї країни. А також авіаційні рятівники, парашутисти, керівники польотів, штурмани наведення й оператори БПЛА. Для кожної з цих спеціальностей окремо прописані відповідні вимоги. Так, до стану здоров’я льотчика-винищувача більш суворі вимоги, ніж до пілота вертольота. Особливо хочу підкреслити, адже в ЗМІ періодично виникає хвиля обурень щодо проходження ЛЛК операторами БПЛА, що ця категорія проходить лікарсько-льотну експертизу за найнижчими вимогами, розповів підполковник медичної служби Юрій Симинюк.
Проходження лікарсько-льотної комісії у стаціонарному відділенні ВМКЦ ЦР здійснюється за певним алгоритмом та відповідно до графіка. Загальні вимоги передбачають, що за відсутності хвороб льотчики та штурмани приїжджають до Вінниці у віці 30 років, а потім — кожні 3 роки. Інший авіаційний персонал потрапляє в стаціонар лише тоді, коли є захворювання після госпіталізації за рішенням начмеда військової частини з висновком про необхідність проходження ЛЛК.
— Приймання осіб льотного складу розпочинається із зовнішнього огляду, коли пацієнт роздягається до білизни, — веде далі Юрій Симинюк. — Доволі часто цивільні колеги не розуміють, чому ми описуємо навіть найменші родимки. Проте ми маємо встановити та зафіксувати в історії хвороби все, що може бути потенційною ознакою хвороби.
ВМКЦ ЦР має все потрібне для якісного проведення ЛЛЕ обладнання
Наразі Військово-медичний клінічний центр у Вінниці обладнаний усім діагностичним обладнанням, необхідним для проведення якісної лікарсько-льотної експертизи. Так, наприклад, японський апарат для проведення КТ, який має 128-зрізову систему, дає змогу сканувати внутрішні органи в повному об’ємі й виявляти в них мінімальні зміни. Нещодавно було закуплено оптико-когерентний томограф для проведення безконтактної високоточної діагностики захворювань сітківки та зорового нерва ока на мікроскопічному рівні, а також лор-комбайн. Це багатофункціональний пристрій, який має комфортне місце для пацієнта та основний модуль, куди входять усі необхідні інструменти для проведення якісного обстеження вуха, горла, носа, шиї й голови та різних лікувально-діагностичних процедур.
— Ми маємо всі можливості, аби на початковому етапі діагностувати захворювання. До прикладу, льотчик потрапив до закладу внаслідок того, що знепритомнів у частині. Наше завдання — встановити, чи це зомління було епізодичним через недосипання, можливо, у нього маленька дитина або щойно повернувся з ООС, чи в нього є якась прихована патологія. Встановлюємо цю причину й даємо відповідь — пілот зможе літати надалі чи ні. Проте якщо є хоч найменша можливість вилікувати, підкорегувати виявлену проблему та зберегти льотний склад, ми завжди це зробимо, — продовжив офіцер.
Проведення висотних досліджень
Завершальним методом лікарсько-льотної експертизи є висотні дослідження на визначення стійкості до помірних ступенів кисневого голодування. Їх проводять у барокамері, де створюється штучна атмосфера — зі зниженим вмістом кисню або різким перепадом тиску. Обстежувані підіймаються зі швидкістю 10-15 м/с на висоту 5 тисяч метрів, на якій перебувають 25 хв. Камера обладнана апаратурою, що реєструє фізіологічні функції пацієнтів. Окрім того, лікар авіаційної медицини здійснює візуальний контроль через ілюмінатор, спілкуючись із кожним з обстежуваних через навушники. Наразі барокамера у ВМКЦ ЦР — єдина в Україні, що сертифікована для проведення діагностики.
— Кардіограма зчитується на перших двох хвилинах перебування на висоті 5 тисяч метрів, на 15-17 хв і наприкінці перед спуском. Також відбувається візуальний контакт лікаря з пацієнтами: фіксується, чи не змінився погляд, зовнішній вигляд, чи здатна людина відповідати на запитання. Таким чином обстеження в барокамері дають змогу діагностувати навіть складні порушення з боку серцево-судинної системи, непомітні під час інших обстежень. Окрім того, у барокамері завдяки швидкому перепаду тиску перевіряється, як особи льотного складу, які мали захворювання лор-органів, переносять підйоми, спуски, набори висоти, а також — чи є в них больовий синдром. Діагностування проблем зі здоров’ям за допомогою барокамери й подальше лікування дає змогу запобігти невідворотним наслідкам, до яких може призвести невиявлене захворювання: наприклад, льотчик через нашу неуважність міг би знепритомніти під час польоту, — говорить Юрій Симинюк.
У разі якщо ЛЛК виявляє в льотного складу та авіаційного персоналу якесь захворювання, таку особу відправляють або у ВМКЦ, або у місце постійної дислокації на лікування. Після цього проводиться повторна ЛЛК.
Висновок ЛЛК — не вирок
Бувають випадки, коли особу визнають непридатною за певним переліком хвороб, який дає можливість залишити льотчика на льотній роботі з певними обмеженнями.
— Керівними документами визначені захворювання, з якими особи льотного складу визначаються частково непридатними. Але з огляду на досвід конкретного льотчика й той чинник, що це захворювання з часом усувається, є можливість за дозволом Центральної ВЛК розглянути цю особу щодо придатності до льотної роботи з певними обмеженнями. Наприклад, у льотчика-винищувача, який літав у кабіні сам, виявлено певне захворювання, але ми можемо допустити його до польотів як льотчика-інструктора у парі. У такий спосіб зберігаємо досвідченого пілота, який ділиться своїми знаннями з молодими авіаторами, — підсумовує начальник відділення ЛЛЕ клініки (авіаційної медицини) підполковник медичної служби Юрій Симинюк.
Заступник командира бригади армійської авіації з льотної підготовки Олег проходить ЛЛК у Військово-медичному клінічному центрі Центрального регіону з 2000 року. Льотчик відзначає високий фаховий рівень лікарів і медичного персоналу закладу, а також умови проживання.
— Я цілком покладаюсь на вінницьких медиків, вони гарні фахівці своєї справи й мають величезний досвід служби в районі проведення АТО/ООС. Після проходження ЛЛЕ я не тільки отримую допуск до льотної роботи на 3 роки, а й упевнений у своєму здоров’ї на 100 відсотків, — говорить він.
