Ці та інші обов’язкові елементи є звичними на сьогодні складниками сучасної базової загальновійськової підготовки, яка пройшла кілька етапів трансформації та вдосконалень від початку широкомасштабного вторгнення….
Російські спецслужби та ЗМІ ведуть проти українського народу інформаційну кампанію, однією із завдань якої є нівелювання нашої національної ідентичності як головного світоглядного чинника спротиву експансії. Саме тому формування україноорієнтованих цінностей передусім у молодого покоління є нагальним завданням системи освіти України.
Указом Президента України затверджена стратегія національно-патріотичного виховання на 2020-2025 роки, а постановою Кабінету Міністрів України введено у дію відповідну державну цільову соціальну програму.
Позаяк російський інфопростір сьогодні впливає на інтереси, вподобання та світоглядну позицію української молоді, важливим є формування національного контексту, який стане точкою опори та фундаментом самоідентифікації у світовому медіадискурсі.
Національно-патріотичне виховання передбачає проведення тематичних інформаційно-просвітницьких та освітньо-виховних заходів, а саме: круглих столів, диспутів, брейн-рингів, вікторин, переглядів презентацій та відеоматеріалів з подальшим обговоренням.
— На Дніпропетровщині діє проєкт «Інтерактивний освітній портал «Тиждень», впроваджений на базі закладів загальної середньої освіти для виховання молоді на прикладах історичних подій минулого, поглиблення знань у педагогічному та учнівському колективі, ознайомлення з досягненнями сучасного розвитку Української держави, — говорить завідувач сектору позашкільної освіти та виховної роботи департаменту освіти і науки Дніпропетровської ОДА Катерина Федорченко. — У рамках проєкту відбуваються уроки історії, присвячені видатним постатям, пам’ятним та ювілейним датам.
Крім цього, суттєво розширюють кругозір і дозволяють осягнути цінність національних здобутків організаційно-масові заходи позашкільної освіти: краєзнавчі акції літературно-просвітницького та природоохоронного характеру, фольклорно-етнографічні експедиції, а також тематично-екскурсійний проєкт «Шляхами героїв» із відвідуванням військових частин, музеїв війни, Алей Пам’яті полеглих.
Щорічною традицією стала Всеукраїнська дитячо-юнацька військово-патріотична гра «Сокіл» («Джура»), обласний етап якої на Дніпропетровщині відбувається у співпраці зі структурними підрозділами облдержадміністрації, Національної поліції, ГУ ДСНС, оперативним командуванням «Схід», громадськими організаціями та об’єднаннями.
Важливим для дітей є залучення до заходів учасників бойових дій, адже це розвіює ілюзію несправжності чи віддаленості російсько-української війни та прищеплює повагу до оборонців рідної країни, а у багатьох породжує бажання наслідувати шлях воїнів. Хлопці й дівчата сприймають Україну не як абстрактну територію, а як рідний дім, тож бажання відстояти національну гідність вони реалізують вступом до військових навчальних закладів.
Однак національно-патріотичне виховання не лише спрямовано на загартування тіла і духу — багато проєктів покликані проявити творчий та науковий потенціал молодих людей.
— Важливо впроваджувати речі, які будуть корисними у повсякденному житті. Здібності розкриваються ще з дитинства, в школі, в гуртках позашкільної освіти. Головне — прислуховуватись і бачити, що саме вдається дитині найкраще. А наявність та доступність для кожної дитини можливостей забезпечать відповідні інституції, — каже начальник Дніпропетровського обласного центру військово-патріотичного виховання, відпочинку та туризму Світлана Тищенко.
Також фахівець наголошує на необхідності розвитку критичного мислення та дотриманні інформаційної гігієни.
У порівнянні з довоєнними часами, визнають у закладі, молодь стала значно патріотичною, більше говорить українською, обираючи мову для спілкування не з примусу, а свідомо.
Як відмічають у Дніпропетровській ОДА, сьогодні національно-виховна робота охоплює понад 90% здобувачів освіти шкільного віку області — це понад 316 тисяч юнаків і дівчат.
Важливою для підвищення інтересу дітей у цій тематиці наставники вважають реальну присутність на заходах на кшталт вишколів, таборувань, змагань, участь у військово-патріотичній грі «Джура», в проєкті «Шляхами героїв» — наявних заходах, в яких бере участь молодь.
