Сьогодні військовий юрист — це не просто фахівець із права, а офіцер, який допомагає ухвалювати законні рішення в умовах війни, захищає права військовослужбовців і забезпечує правову стійкість…
Державне підприємство «Харківське конструкторське бюро з машинобудування імені О.О. Морозова» (ХКБМ) у рамках виконання держзамовлення Міноборони на виробництво бронетранспортерів БТР-4Е укладає контракти з підрядниками на поставку низки комплектувальних, зокрема і системи управління «Аркан».
Як розповіли кореспонденту АрміяInform на підприємстві, особливістю системи управління «Аркан» є наявність дубльованих каналів прийому/передачі необхідної інформації та управління. Це дає можливість керувати бойовим модулем бронетранспортера з пульта командира в режимі «дубль», навіть якщо вимкнено пульт оператора.
Водночас система управління «Аркан» є центральним елементом комплексу управління вогнем бойового модуля «Парус», який встановлюється на бронетранспортерах БТР-4Е. Вона призначена для управління механізмами, пристроями бойового модуля та забезпечує спільну роботу всіх складових комплексу управління вогнем за допомогою блоку управління бойовим модулем та пультів оператора й командира. До речі, ХКБМ є розробником як цієї системи, так і бронетранспортера БТР-4Е.
У системі управління «Аркан» реалізуються всі важливі функції комплексу керування вогнем — передача відеозображення з прицілів на монітори оператора й командира, вимір дальності до цілі за допомогою лазерного далекоміра, обчислення кутів прицілювання та упередження залежно від обраного типу боєприпасу та метеоумов, управління озброєнням бойового модуля, системою постановки завіси, а також контроль та діагностика комплексу керування вогнем у цілому.
Бронетранспортер БТР-4Е — сучасна, броньована, чотиривісна, плаваюча бойова машина з колісною формулою 8×8, що серійно випускається на ДП «Харківське конструкторське бюро з машинобудування імені О.О. Морозова». На його базі створено ціле сімейство машин (командирська, командно-штабна, медична, ремонтно-евакуаційна тощо). На озброєння українського війська прийнятий у 2012 році.

На бронетранспортер можуть встановлюватися бойові модулі «Грім», «Штурм», БМ-7 «Парус» тощо. Залежно від встановленого бойового модуля бронетранспортер може вміщувати від 7 до 10 осіб десанту.
Бойовий модуль БМ-7 «Парус» Цей дистанційно керований бойовий модуль здатний вражати живу силу, нерухомі та рухомі бронеоб’єкти, вогневі точки, а також низьколітаючі малошвидкісні повітряні цілі. Завдяки дистанційному керуванню і винесеному боєкомплекту забезпечується підвищена захищеність екіпажу.
Склад озброєння:
30-мм автоматична гармата ЗТМ-1 (400 пострілів)
30-мм автоматичний гранатомет КБА-117 (АГ-17) (145 пострілів)
7,62-мм кулемет КТ-7,62 (ПКТ) (2000 набоїв)
2 пускові установки 130-мм ПТРК «Бар’єр» (боєкомплект 4 шт)
81-мм димові гранати «Хмара» (6 шт)
Кути вертикального наведення — від −13° до +45°
Фото з сайту ХКБМ
Російські війська від початку доби 77 разів атакували позиції Сил оборони.
Українські військові вперше показали дрон MORRIGAN, який полює на російську логістику від Маріуполя до Криму.
Китай та Казахстан прискорюють розвиток Транскаспійського міжнародного транспортного маршруту, який з’єднує Азію та Європу в обхід росії.
Українські десантники знищили рідкісну РСЗВ, яку російські війська, ймовірно, отримали з Китаю або Північної Кореї.
Поки російська пропаганда звітувала про нібито знищення морського дрона «Баракуда», він уже працював по позиціях окупантів на Херсонщині.
У Дніпрі триває ліквідація наслідків російської дронової атаки.
Сьогодні військовий юрист — це не просто фахівець із права, а офіцер, який допомагає ухвалювати законні рішення в умовах війни, захищає права військовослужбовців і забезпечує правову стійкість…