«Цей запропонований продаж покращить здатність України протистояти поточним і майбутнім загрозам шляхом додаткового її оснащення для виконання місій із самооборони та регіональної безпеки за допомогою…
Постійна делегація Верховної Ради України у Парламентській асамблеї НАТО взяла участь у засіданні Міжпарламентської ради Україна-НАТО, на якій обговорювалися виклики, що несуть із собою гібридні та кіберзагрози з боку РФ, пріоритети Альянсу у підтримці України, співпраця України та НАТО в оборонній сфері й сферах публічної дипломатії та стратегічних комунікацій. Подробиці читайте в інтерв’ю, яке люб’язно погодилася дати АрміяInform заступник голови Комітету ВР України з питань національної безпеки, оборони та розвідки Мар’яна Безугла, яка взяла безпосередню участь у форумі.
— Мар’яно Володимирівно, які особливості засідання Міжпарламентської ради Україна-НАТО впали в око?
— Робота тривала конструктивно, але відчувалося й напруження. Воно стосувалося не тільки ситуації, що склалася на тлі російської військової ескалації на кордоні з Україною, усіх тих викликів, які ми маємо, але й самого НАТО. Є розуміння: нині триває перевірка, наскільки країни-члени Альянсу консолідовані, наскільки організація може протистояти зазіханням на демократичний устрій, на питання безпеки в Європі, загалом на базові досягнення, які виплекало людство, зокрема європейська спільнота упродовж ХІХ-ХХ століть.
Запам’яталася фраза заступника Генерального секретаря НАТО Мірча Джоане. Не цитуватиму її дослівно, та він зазначив, що наразі стоїть питання відкочування не до ХХ, а до ХІХ століття, зокрема щодо порядку та етики ухвалення рішень, поділу сфер впливу тощо. Звичайно, не варто ідеалізувати, що тепер немає конкуренції між країнами за впливовість, але все-таки є надбання і певні табу, які не використовуються. Є культура ведення дипломатії, навіть культура протистояння, зокрема військового, яка прописана кров’ю мільйонів жертв. Росія піддає сумніву ці надбання.
Наразі стоїть питання відкочування не до ХХ, а до ХІХ століття, зокрема щодо порядку та етики ухвалення рішень, поділ сфер впливу тощо.
— Ви маєте на увазі міжнародне гуманітарне право?
— Так, це і МГП, і правила ведення дипломатичної взаємодії, право країни на суверенітет та на самовизначення врешті-решт. З боку РФ ми маємо небезпечну ситуацію багатовекторного та багатовимірного шантажу. Кремль по суті проводить інтенсивне тестування тих чи інших інструментів гібридного протистояння. Залучає не лише військовий вимір, але й енергетичний, дипломатичний, медійний, кібернетичний. Нині Російська Федерація намагається їх консолідувати та атакувати не тільки нас, але й встановлений порядок в регіоні.
Це особливо відчувається в новій штаб-квартирі НАТО, яка мала стати символом безпекової стабільності Альянсу, адже разом із небезпекою для України, небезпека існує й для НАТО. Оборонні спроможності Альянсу, якість принципів роботи військових безсумнівні, але нині під питанням спроможності щодо ухвалення політичних рішень, щодо дієвості принципу консенсусу. Нагадаю, що всі ключові рішення НАТО може ухвалити лише тоді, коли всі без виключення 30 країн погоджують це рішення. Зокрема, під час засідання ми зіткнулися з тим, що такі країни, як Німеччина та Італія, мають дещо іншу позицію з низки питань, що стосуються України.
Маємо визначну підтримку з боку США, Великої Британії, Канади, Чеської Республіки. Все більше країн заявляють про свою солідарність з Україною, і не лише дипломатично, але й конкретними кроками в наданні допомоги.
Однак рівень підтримки України дуже високий. Ухвалення рішення з боку НАТО повністю на підтримку України. Результати білатеральної співпраці з країнами Альянсу дуже потужні. Маємо визначну підтримку з боку США, Великої Британії, Канади, Чеської Республіки. Все більше країн заявляють про свою солідарність з Україною, і не лише дипломатично, але й конкретними кроками у наданні допомоги.
Маємо парадоксальну ситуацію: ескалація більш гостро і яскраво дає зрозуміти роль України те, що ми захищаємо і себе, і Європу. У разі неуспіху України у протистоянні з РФ настане ризик деконсолідації ЄС. Ми бачимо, що це розуміння все більше зростає. Відповідно під час інтенсивного дня роботи Україна отримала повну підтримку: парламентарії національних парламентів країн-членів НАТО скоординували позиції щодо агресивних дій Росії. Було констатовано, що Москва грубо порушує норми міжнародного права та створює загрози безпеці не лише для України, а й для Європи та усього світу, що своєю чергою є спробою руйнування всієї архітектури міжнародної безпеки, що була створена після завершення Другої світової війни.
Москва грубо порушує норми міжнародного права та створює загрози безпеці не лише для України, а й для Європи та усього світу, що своєю чергою є спробою руйнування всієї архітектури міжнародної безпеки, що була створена після завершення Другої світової війни.
— Наскільки вагомі ці рішення, які їхні практичні наслідки?
— Парламентська асамблея НАТО — це передусім комунікації парламентаріїв країн-членів НАТО і країн-партнерів. У їхніх рамках створюються ради, коли країни долучаються до додаткового спілкування з країнами-партнерами, наприклад. Насамперед такі формати працюють для України та Грузії. До цих майданчиків залучаються не всі країни члени НАТО, а лише ті, хто виявляє зацікавлення, на противагу Парламентській асамблеї, де участь усіх 30 обов’язкова.
Яка роль Міжпарламентської ради? Можна сказати — комунікація є комунікація. Парламенти — це процес плинний, постійно змінюються політичні генерації, змінюються депутати і, зрештою, йдеться не про рішення з конкретною ієрархією виконання… З іншого боку — це чи не найважливіше, тому що парламенти голосують за приєднання нової країни до Альянсу, саме парламенти здійснюють демократичний цивільний контроль, визначають засади міжнародної політики, куди рухається країна. Відповідно підтримка українського питання у цьому форматі надзвичайно важлива.
— Україна запрошена до опрацювання Стратегічної концепції НАТО 2030. Це здійснено вперше?
— Такий документ опрацьовується не щороку. Останній був ухвалений у 2010 році. І справді запрошення України до роботи над ним — це дійсно вперше.
— У чому необхідність зміни Стратегічної концепції НАТО?
— Альянс реагує на зміни у геополітиці, на нові загрози та виклики. Не секрет, що після розпаду СРСР було оптимістичне бачення, зокрема і в Альянсі, що РФ і всі пострадянські країни будуть союзниками та разом з НАТО зміцнюватимуть безпеку. Питання військового протистояння, холодної війни, а тим більш гарячого протистояння для Європи вважалося не актуальним. Було опрацьовано й відповідні концептуальні документи. Тепер доводиться їх переглядати. НАТО змушене змінювати свою місію на найближче десятиліття. Зокрема, РФ і також, на жаль, Китай визнаються загрозами.
— Ми вже почали роботу над пропозиціями до нової концепції?
— Так. Українська делегація на Міжпарламентській раді висловила конкретні побажання. Водночас опрацюванням пропозицій більше займається виконавча гілка влади: віцепрем’єр-міністр з питань європейської та євроатлантичної інтеграції, Міністерство оборони насамперед. Нині там якраз ініціюється перегляд багатьох документів, які стосуються співпраці з НАТО, зокрема, реалізується пілот щодо єдиної програми. Ідея в тому, щоб оптимізувати нагромадження документів, оцінку ефективності роботи та сконцентруватися на конкретних напрямках співпраці, максимально зробивши їх компактними, зрозуміли та прагматичними.
— Про які саме напрямки співпраці йдеться?
— Ми дивимося, чим ми можемо бути корисними НАТО, а НАТО — нам. У нас є унікальний досвід захисту країни від гібридних атак, ведення військових дій. Альянс зі свого боку інтенсифікує спільні з Україною навчання та операції, обмін інформацією, досвідом, передусім щодо гібридних загроз. Це — інформаційні операції, кібератаки тощо.
— Чи обговорювалася на міжпарламентській раді ситуація у Чорноморському регіоні?
— Цей напрямок розвивається дуже інтенсивно через те, що НАТО зацікавлене у посиленні безпеки Чорноморського регіону, а РФ намагається зробити Чорне море приватним. Годі казати про Азовське. Окрім цього, тут є інтереси й національні інтереси країн членів Альянсу — Туреччини, Румунії та Болгарії. Очікується формування стратегії НАТО в Чорноморському регіоні.
НАТО зацікавлене у посиленні безпеки Чорноморського регіону, а РФ намагається зробити Чорне море приватним. Годі казати про Азовське. Окрім цього, тут є інтереси й національні інтереси країн членів Альянсу — Туреччини, Румунії та Болгарії. Очікується формування стратегії НАТО в Чорноморському регіоні.
У цьому контексті в нас розвивається двостороння співпраця з Великою Британією, Туреччиною. Зокрема нещодавно Верховна Рада України ратифікувала угоду між Україною та Великою Британією про переоснащення і модернізацію озброєння Військово-Морських Сил ЗС України.
— Яке значення надають країни-члени НАТО захисту інформаційного простору?
— Ми обговорювали це питання безпосередньо з посадовцями Альянсу. Вони нині активно допомагають у протидії дезінформаційній кампанії РФ як частині гібридної війни проти України. НАТО веде й аналітику, й роз’яснення і конкретну протидію. Російська дезінформація розповсюджується дуже інтенсивно. РФ має інформаційні війська та витрачає не менше ніж мільярд доларів на рік на інформаційні операції лише проти нашої країни. Для демократичних країн такі впливи дошкульні, адже тут все тримається на громадській думці. Це якраз те, що атакує кремлівський агітроп. Він долучається до подій і в Європі, провокує протести, суспільні конфлікти, підміняє поняття, маніпулює… По суті це використання інструментів демократії проти демократії. Дуже цинічно… І знову ми повертаємося до захисту надбань людства.
РФ має інформаційні війська та витрачає не менше ніж мільярд доларів на рік на інформаційні операції лише проти нашої країни. Для демократичних країн такі впливи дошкульні, адже тут все тримається на громадській думці. Це якраз те, що атакує кремлівський агітроп. Він долучається до подій і в Європі, провокує протести, суспільні конфлікти, підміняє поняття, маніпулює…
— Чи ставила українська делегація питання щодо термінів надання Україні ПДЧ та дати приєднання нашої країни до Альянсу?
— Так, ми піднімали ці питання. Вірогідно, що наступне засідання парламентської асамблеї НАТО відбудеться в Києві. І це, до речі, не є звичайною ситуацією, оскільки ми країна-партнер.
Ми вже готуємо з Альянсом проєкт документа за результатами Асамблеї, а також працюємо щодо майбутнього Мадридського саміту НАТО.
Україна очікує конкретних строків та конкретних дефініцій. Це дуже важливо, оскільки після Бухарестського саміту, коли була зроблена заява, яка мала колосальні історичні наслідки, пройшло вже 13 років, однак покрокового та часового виміру ми не отримали. Тепер уже, як бачимо, ситуація дійшла до свого піку. Потрібно усім визначатися.
Україна очікує конкретних строків та конкретних дефініцій. Це дуже важливо, оскільки після Бухарестського саміту, коли була зроблена заява, яка мала колосальні історичні наслідки, пройшло вже 13 років, однак покрокового та часового виміру ми не отримали. Тепер уже, як бачимо, ситуація дійшла до свого піку. Потрібно усім визначатися.
— Дякую за бесіду.
