На превеликий жаль, у фокус ворожих атак потрапили об’єкти національної енергосистеми. Про те, як мінімізувати шкоду від ворожого терору, розповідає кандидат технічних наук, військовослужбовець…
У 2022 році виділено трохи більше ніж один мільярд доларів на розвиток, закупівлю, модернізацію та ремонт озброєння і військової техніки. Про це заявив Міністр оборони України Олексій Резніков у інтерв’ю з LB.ua. Також, відповідаючи на запитання журналістів, він зазначив, що державного оборонного замовлення більше не існує. За його словами, поняття ДОЗ відсутнє в українському законодавстві.
− Тепер ми маємо, за новим законом, Трирічний план закупівель. Тому вчимося називати це ТПЗ. Але змінена не тільки назва, але й підхід і філософія. Трішки змінена процедура запроваджень. Сьогодні є декілька учасників, яких раніше не було з погляду виконання ДОЗу. Раніше були Збройні Сили, Міністерство, профільний комітет, уряд. Тепер додалися Міністерство стратегічної промисловості та РНБО. Що мається на увазі? Є державницький підхід: Збройні Сили визначають потреби на три роки вперед, виходячи з їхньої оцінки, аналізу загроз з боку потенційного супостата і потреб для розвитку. Скільки БТРів, танків, ракет, яких саме, яких літаків/вертольотів, кораблів, автоматів, снайперських комплексів, або що їм потрібно. Міністерство оборони все це опрацьовує і виступає консолідованим замовником, − зазначив Олексій Резніков.
За його словами, Мінстратегпром в інтересах розвитку української галузі вивчає спершу можливість інвестування в українське виробництво, щоб збільшити відсоток українського озброєння і менше купувати за кордоном. Тобто планування цього трирічного замовлення відбувається Міністерством стратегічної промисловості. Далі його узгоджує профільний комітет, а РНБО затверджує основні показники. Після цього уряд ухвалює Трирічний план закупівель
− Армія визначає свої потреби, виходячи з ризиків, загроз та потреб і планів розвитку – це ключове. Міністерство оборони формує це замовлення, аналізує ринки, хто може це виготовити за якісними і кількісними показниками. Звісно, український виробник, який відповідає нашим запитам щодо швидкості, якості, кількості, має перевагу. Ми хочемо розвивати національного виробника, це концепція нашої незалежності, аналог Ізраїлю. Ізраїль майже все виготовляє сам, ще й продає, тому і незалежний. Тому що політична кон’юнктура змінюється. Ми ж пам’ятаємо фразу про непостійне партнерство, але постійні інтереси. Колись і Росія була нашим партнером, − розповів Олексій Резніков.
Також він відзначив, що планує створити два агентства аналогічних до натовського NSPA.
− Армія сьогодні каже, що їй потрібно – скільки БТРів, скільки танків тощо. А ми замовляємо їх там, де вони найкраще виробляються. Тому я хочу створити в рамках реформи Міноборони два аналогічних до натовського NSPA агентства, такі собі «амазони». Одне буде займатися закупівлею озброєння, військової техніки, друге – засобами захисту, шоломами, бронежилетами, харчуванням, паливом, одягом тощо. Ми зробимо аналог «Прозорро» військового характеру, де будуть допущені сертифіковані виробники через реєстр, який вже утворений Мінстратегпромом. Так це зроблено в НАТО, − заявив Міністр оборони України.
Максимальне розсекречення закупівель
У нинішньому Трирічному плані закупівель вдалося на 30% зняти зайву секретність.
− Я прихильник максимального розсекречення, де це можливо. Щоб відкрити ринкам, нашим сусідам, які готові поставити нам потрібні речі, що ми хочемо. Виніс на світло – менше корупції. Менше заангажованості, монополії, менше зацікавленості в конкретних виробників. Менше залежності від монополіста, нехай він випускає і якісний продукт. Завтра в них щось станеться, а для нас це біда. Тому я одразу сказав: монополістів у постачанні харчування в армію не буде категорично. Це принципова позиція, − зазначив Олексій Резніков.
Пріоритети переозброєння на три роки
За словами Міністра оборони України, у ЗСУ є величезна потреба в розвитку радіоелектронної боротьби і радіоелектронному захисті, адже світ розвивається в бік безпілотних літаків, гвинтокрилів, танкеток. Тобто йде повна роботизація.
− Ми розуміємо, що треба розвиватися в системі придушення, захисту і спостереження максимально далеко. Зокрема, ми максимально зацікавлені в розвитку спостереження надводної та підводної обстановки. Йдеться саме про Чорне море і Азов. Також маємо розвивати свої безпілотники. У нас є перспективи будівництва «Байрактарів» уже українських, в Україні. І велике сподівання на КБ «Луч», яке має свою розробку – «Сокіл-300», − розповів Олексій Резніков.
Також на запитання журналістів щодо ракетної програми він заявив, що вона ще не затверджена як Державна цільова програма. Але у Трирічному плані закупівель є елемент започаткування цієї програми.
Крім того, на думку Міністра оборони в Україні, дійсно треба розвивати ПРО і ППО, флот.
Прокоментував Олексій Резнікові питання щодо вибору колісних баз для армійських автомобілів.
− У нас є план переналаштування Збройних Сил на нову колісну базу, і це виклик для нас. Командирського рівня УАЗики – це вже несерйозно. Завдяки різним програмам у нас багато «тойотлендкрузерів» військового характеру, інших автомобілів. І це ніби не озброєння, але потрібна військова техніка. Так само колісна база для вантажівок різного характеру. Це стратегічно важлива задача. Я обговорював це з представниками Генштабу, які відповідальні за озброєння. Йшлося про те, що для армії найкращий варіант – максимально стандартизовані речі. Це дозволяє ремонтувати техніку, робити заміну, − відзначив Міністр оборони.
Також він висловив переконання, що Збройним Силам вдається непогано захищати небо з тим арсеналом, який є. За його словами, він робочий. Тому так просто на територію України не пролетіти. Втім, сучасний світ розвивається, тому продовжуються пошуки можливості серйозного розвитку як власними силами, так і шляхом допомоги.
Крім того, МіГ-29 та Су, які в нас теж є на озброєнні, шляхом зміни авіоніки стають дуже-дуже ефективними в сучасному бою – на 40-60%.
− Хочу нагадати, у нас велика кількість авіаційних заводів в Україні, які мають серйозний досвід капітального ремонту двигунів, а аеропланна і фюзеляжна історія ще працює і літає. Тому ми ремонтуємо і МіГи, і Су не тільки для України, а й для іноземних замовників, − розповів Олексій Резніков.
Не залишилося поза увагою й питання щодо автоматизованих систем управління. За словами Міністра оборони, АСУ – один із пріоритетів, тому що просто наявність автоматизованих систем управління за тих самих сил, засобів ураження, які є, дає більшу ефективність − на 40% мінімум. Це вже доведено. Тобто, умовно кажучи, воюючи радянськими гарматами, радянськими набоями і маючи АСУ, можна ефективніше захищати свою країну.
− Є декілька розробок так званого тактичного рівня, стратегічного рівня, вони вже плюс-мінус на виході але, знову ж таки, повертаємось до відсутності комунікації – люди, які ці напрацювання робили, до вчора між собою не стикувалися ні технічно, ні програмно через конкуренцію. Якось на зустрічі в Ізраїлі я почув про таку річ, як «заборона канібалізму» – тобто заборона конкуренції у сфері кібербезпеки в інтересах національної безпеки. Я цю аналогію запозичив і оголосив кожному з розробників різних систем, що закриваю їх в одній кімнаті з заступником Міністра оборони, і поки білий дим з труби не піде, тобто не ухвалять консолідоване рішення (на кшталт ухвалення рішення про обрання Папи у Ватикані. – LB.ua), вони звідти не вийдуть, поки не домовляться між собою і не зістикують системи. На сьогодні вже є серйозні позитивні зрушення. Моя амбіція – цього року ми маємо завершити базові речі, і Збройні Сили отримають АСУ, − зазначив Олексій Резніков.
