Зміни внесено до постанови Кабінету Міністрів № 560. Вони передбачають автоматичне продовження більшості відстрочок, пріоритет оформлення в цифровому форматі через…
Сьогодні ліцеїсти 1-ї навчальної роти Київського військового ліцею імені Івана Богуна, яка має ім’я богунівця, Героя України Андрія Кизила (загинув 29.01.2017 р.), вшановували пам’ять полеглих за Батьківщину. Кореспондент АрміяІnform провів коротке опитування, як подвиг їхніх ровесників біля станції Крути у далекому 1918 році вплинув на їхній вибір професії.
Олександр Чиж
— Вони були, як і я — дуже молодими, щоб помирати. Вони навчались у гарних навчальних закладах. Ці студенти й гімназисти мали плани на щасливе майбутнє. Але, коли мова зайшла про незалежність та недоторканність рідної землі, не вагаючись взяли до рук зброю. Більшість з юнаків мали початкову військову підготовку, тому чинили фаховий збройний опір петроградським і московським червоногвардійцям.
Так, частина українських героїв загинула, але й ворог зазнав значних втрат. Стрімкий наступ більшовиків на Київ захлинувся. Ціною власного майбутнього щасливого життя вони врятували інших.
Михайло Іванченко
— Цім юним героям були притаманні такі якості, як патріотичність, самовідданість української державі, боголюбність. Військові, які боронять нашу країну на Сході, мають ті самі риси характеру. Я намагаюсь бути схожим на тих, не за віком мужніх студентів. Я хочу стати таким же сміливим й професійним, як наші сьогоднішні захисники України.
Студентів першої української військової школи часів УНР та військових Збройних Сил України поєднав не лише один й той самий вічний московський ворог, якому вони успішно протистояли. Їх поєднує жага до перемоги заради Батьківщини, навіть ціною власного життя.
Андрій Гречухін
— Я скажу прямо, приклад моїх ровесників з ХХ століття дав сильний поштовх для вирішального рішення у моєму житті. Я обрав професію захисника. Я готуюсь доєднатись до тих, хто нині боронить нашу Батьківщину, її мирних людей від тих самих «більшовиків» нового ХХІ сторіччя.
Сьогодні дата загибелі Володимира Крижанського, батька одного з наших першокурсників. Він загинув у бою разом із Героєм України Андрієм Кизилом. Сина не злякала загибель його тата, навпаки — він жадає продовжувати справу свого мужнього батька. Я теж хочу звільнити мою Україну!
Фото автора
