Це не лише питання символів. Це спосіб формування професійної ідентичності, системи цінностей і розуміння того, на якій історичній основі стоїть сучасна українська армія. 30 січня 2026…
Поки Кремль стягує війська до українських кордонів, російські пропагандисти намагаються вигадати пояснення для цих агресивних дій. Таку ситуацію можна було спостерігати на початку 2014 року, коли в Росії нагніталася істерика навколо подій Революції Гідності. Чим усе це закінчилося, мабуть, нагадувати не потрібно. Дозвіл на застосування військ на території України, листи підтримки від «діячів культури» й усенародний «одобрямс» щодо нападу на іншу країну.
Дещо подібне спостерігається і нині. Всі ці «скабєєви», «кисельови» та «соловйови» різного штибу наперебій виливають на голови російського обивателя тонни інформаційних помиїв на кшталт «київська хунта, яку підбурює та накачує зброєю Захід, готується до наступу на Донбасі». За цією істерією, яка стабільно підтримується в останні місяці, досить легко «проштовхнути» будь-яке рішення, що буде сприйняте охлосом «на ура».
Саме під таким соусом російська правляча партія «Єдина Росія» ініціювала звернення до влади РФ з проханням розпочати (!) поставки військової допомоги фейковим «республікам».
Очільник «єдиноросів» у держдумі Володимир Васильєв заявив, що в «Єдиній Росії» дійшли думки, «що не можуть кинути людей напризволяще».
— У зв’язку з цим ми звертаємося до керівництва нашої країни надати допомогу «луганській і донецькій республікам» у вигляді поставок необхідної для стримування агресії військової продукції, а також вжити всіх необхідних заходів для забезпечення безпеки громадян«, — сказав Васильєв.
Проте Васильєв лише озвучив цю думку, сама ідея належить іншому «видатному єдиноросу», секретарю генради партії Андрію Турчаку.
Саме він пояснив необхідність розпочати (!) «військову допомогу» псевдореспублікам тим, що НАТО «накачує» зброєю Україну й «підштовхує українську хунту до прямого вторгнення на Донбас».
Пропозицію Турчака схвалив перший заступник голови комітету Ради Федерації з міжнародних справ Володимир Джабаров.
— Турчак — дуже шанована людина, і якщо він це говорить, я думаю, що він робить правильно. В принципі, звичайно, ми маємо їм допомогти. Якщо до ЗСУ постійно йдуть якісь озброєння з Великої Британії, США, ми ж не залишимо їх (фейкові «республіки». — Авт.) у біді. Не берданками ж їм воювати, — прокоментував «Інтерфаксу» Джабаров вислови Турчака.
Тут, власне, все, що потрібно знати про цинізм російської влади. Про слово «розпочати» щодо поставки озброєння на восьмому році російсько-української війни і про танки, гармати, ЗРК та інше озброєння, яке приховане під словом «берданки». Щоправда, поки не зрозуміло, як такі рішення і вислови пояснити в контексті інших пропагандистських меседжів «про внутрішній конфлікт і громадянську війну в Україні». Але, як показує досвід 2014 року, для російського обивателя це зовсім не принципово.
