Це не лише питання символів. Це спосіб формування професійної ідентичності, системи цінностей і розуміння того, на якій історичній основі стоїть сучасна українська армія. 23 серпня 2024…
На Київщині відбулись скорботні урочистості – поховання загиблого 81 рік тому Кіндрата Андрійовича Зінченка, уродженеця села Сукачі Іванківського району. Його останки були знайдені пошуковцями житомирської громадської організації ІПО «Пошук» 3 січня у Новоград-Волинському районі Житомирської області. Судячи з місця знахідки, загинув солдат у липні 1941 року, стримуючи разом із сотнями тисяч побратимів наступ Вермахту на столицю України та його рідну Київщину.
Поховали загиблого з військовими почестями на сільському цвинтарі біля дружини Федори Федосівни Зінченко. Саме її ім’я він вписав у смертний медальйон, що допомогло пошуковцям встановити дані про воїна.
читайте також:
На церемонії поховання була присутня його онука, Галина Дмитрівна Списовська, односельці, військовослужбовці та багато небайдужих людей.
– Історія Кіндрата Зінченка завершена. Ще один українець повернувся з війни, – говорить представник «Історико-патріотичного об’єднання «Пошук» Вадим Баранівський. – Але в нашій землі лежить ще багато невідомих солдатів, яких ми рано чи пізно знайдемо. Тих, чиї імена вдасться встановити, буде також перепоховано на рідній землі.
Щороку ентузіасти ГО ІПО «Пошук» знаходять у землі Житомирщини останки понад ста солдатів Другої світової війни. Більшість з них, на жаль, не мають при собі солдатських медальйонів, тож навіки залишаються Невідомими Солдатами. Але чимало імен все ж вдається повернути з небуття та передати останки загиблих героїв їхнім родичам для перепоховання.
