Це не лише питання символів. Це спосіб формування професійної ідентичності, системи цінностей і розуміння того, на якій історичній основі стоїть сучасна українська армія. 5 грудня 2024…
З 1 січня 2022 року набув чинності Закон України «Про основи національного спротиву». Наразі, відповідно до цього закону, в усіх областях нашої держави активно триває процес доукомплектування підрозділів територіальної оборони.
Від початку року створені бригади тероборони в кожній області. Чисельність кожної бригади збільшена практично вдесятеро, завдяки цьому чисельність Збройних Сил України зросла на 10 тисяч осіб. Також розширене коло завдань, покладених на підрозділи територіальної оборони, які є часиною національного спротиву.
Як розповів телеканалу Simon полковник запасу Юрій Калгушкін, колишній військовий комісар Харківської області, штат харківської бригади тероборони сформований вже на 90 відсотків.
— Сьогодні у бригаді залишилося приблизно 10–15 вакантних посад. Визначено пункти постійної дислокації для бригад та батальйонів, які входять у склад бригад. Обласний територіальний центр комплектування та соціальної підтримки передав усю документацію, озброєння, техніку, речове та інше майно до бригади, — зазначив він.
У цьому році проведено вже кілька службових нарад, де були присутні керівництво Харківської ОДА, районних держадміністрацій, керівництво бригад та батальйонів щодо співпраці, надання допомоги й щодо виконання завдань за призначенням.
— Як позитивний момент можна відзначити, що створено окремий рід військ — війська територіальної оборони. Це передбачає окреме фінансування підрозділів тероборони з боку МОУ. Від цього залежить підготовка ППД, складів, баз, арсеналів, полігонів для проведення навчань. А також виконання одного з основних завдань — підготувати населення до національного спротиву, — розповів Юрій Калгушкін.
Також він пояснив різницю між службою в підрозділі тероборони та в резерві. Зокрема, військова служба в теробороні подібна службі в бойовій бригаді, тобто військовослужбовець виконує службові обов’язки в частині. Водночас відповідальність резервістів полягає у проходженні щороку зборів у плановому порядку, а також відвідування занять, які проводяться у вільний від їхньої основної роботи час.
Усіх військовослужбовців тероборони та резервістів забезпечують коштом Міноборони формою, на зборах — харчуванням, штатною зброєю відповідно до штату.
Головний старшина харківської бригади тероборони Михайло Соколов відзначив велику кількість харків’ян, які бажають укласти контракт на військову службу в підрозділі.
— З приємним здивуванням побачив, що вже у грудні й січні збільшилась кількість охочих йти на контрактну службу як у резерв, так і стати кадровим військовим. Приходять за інформацією вже навіть у новий пункт постійної дислокації. На жаль, багато кого не можемо взяти через незадовільний стан здоров’я, — зауважив військовослужбовець.
Харківщина — прикордонний регіон. Тож підготовка підрозділів територіальної оборони до забезпечення порядку в рамках проведення військових дій і спецоперацій на території, де базується частина, та охорони важливих об’єктів є важливим чинником нацспротиву.
— Щотижня у нас проводиться стрілецький день. Крім того, заняття зі стройової підготовки, з тактики, тактичної медицини, інженерної справи тощо. Ведемо велику роботу і з військово-патріотичного виховання. Пояснюємо, що нам, мешканцям цієї території, якнайлегше захистити рідний край, свою домівку, сім’ю та близьких. Адже ми краще знаємо всі особливості регіону. А осіб з бойовим досвідом запрошуємо бути інструкторами, які навчать виживати в екстремальних ситуаціях, — розповів головний старшина.
Харківщина щодня готується до всеохопного опору ворогові, а також до партизанського руху. Військові радять цивільним не піддаватись паніці, зберігати спокій, бути пильними як фізично, так і інформаційно, використовувати можливість підготовки, зокрема різні збори та заняття.
— Ми зможемо захистити харків’ян. І будемо робити це разом, — запевнив головний старшина харківської бригади тероборони Михайло Соколов.
До розмови долучивсь і генеральний директор Міжнародного центру оборони та безпеки (ICDS) у Таллінні, директор міжнародного проєкту «Стійка Україна» Дмитро Теперік, який розповів про систему територіальної оборони в Естонії.
Аналогом територіальної оборони в Естонії є Союз оборони Естонії — Кайцеліт. Це добровольча організація, діяльність якої регулюється спеціальним законом, який був ухвалений у 1918 році, а кілька років тому оновлений і наближений до реалій сучасності.
Кайцеліт — організація, яка змогла перемогти у визвольній війні 1918-20 років, здобувши перемогу, зокрема і над радянською Росією. Одразу після звільнення від радянської окупації та встановлення незалежності Естонії в 1991 році на Кайцеліт були покладені завдання з тероборони.
Естонія географічно розділена на 4 регіони тероборони, у кожному з яких функціонує батальйон тероборони. Завданням підрозділів Кайцеліт є забезпечення захисту рідного краю.
Дмитро Теперік підкреслив, що для всіх учасників організації, а це як жінки, так і чоловіки, важливим є елемент добровільності. Здебільшого члени Союзу оборони — це цивільні особи, які пройшли свого часу військову підготовку, і стандарти цієї підготовки нічим не відрізняються від тієї, яку проходять кадрові військові. Тобто це цивільні особи, лікарі, юристи, чиновники, водії, з військовою підготовкою, але які не працюють щодня на військових посадах. Вони інвестують свій вільний час: вихідні, вечори чи відпустку — для того, щоб брати участь у військових навчаннях разом з кадровими військовими, а також із союзниками з армій країн-членів НАТО.
Учасники Кайцеліту мають вдома власну зброю, на володіння якою надає дозвіл міністерство внутрішніх справ.
Фінансування підрозділів Союзу оборони Естонії здійснюється з держбюджету країни.
— Люди, які захищають свій край, є ідеальними партизанами, адже знають кожний кущик, кожне дерево тощо. Логіка підрозділів тероборони базується на філософії, що мешканці конкретного міста чи регіону гарно знають одне одного, тренуються разом на відповідних навчаннях, знають місцеву топографію, географічні особливості і населення. Відповідно, краще за них ніхто цей край захистити не може. У разі вторгнення ворога на підрозділи Кайцеліту покладені завдання захищати визначені об’єкти та сприяти евакуації цивільних осіб. У разі відступу основних сил вони залишаються на своїх місцях і переходять в режим партизанських військ, які борються з окупантами, — розповів Дмитро Теперік.
За його словами, наразі розгортається співробітництво між підрозділами Союзу оборони Естонії й українськими підрозділами тероборони. У його межах будуть проходити міжсекторальні навчання, куди залучатимуться, окрім представників тероборони, також військовослужбовці з цивільно-військового співробітництва та цивільні особи.
