Ледь помітна на екрані тепловізора жаринка цигаркового недопалку стала тією дрібницею, яка зробила перше бойове застосування інноваційного керованого авіабоєприпасу легендарним моментом…
Що ж відомо про протитанковий ракетний комплекс NLAW? Насамперед те, що він виробляється відомим шведським концерном SAAB та перебуває на озброєнні близько 10 країн світу. Цей ПТРК варто віднести до керованого озброєння, який забезпечує принцип «вистрілив — забув».
Ракета має інерційну систему управління, що компенсує вплив довкілля та можливі радіоелектронні перешкоди систем захисту танка. Причому для стрільби по цілях, що рухаються, застосовується система PLOS (Predicted Line of Sight) — «прогнозована лінія видимості».
Оператор супроводжує ціль, утримуючи на ній прицільну марку протягом трьох секунд. Після чого здійснює постріл. Апаратура під час супроводу, використовуючи інерційну систему ракети, обчислює параметри руху цілі та прогнозовану точку зустрічі. Відповідно, оператору не потрібно особисто враховувати поправки на дальність, вітер, рух цілі та інші.
NLAW використовує для ураження цілі принцип OTA (Overfly Top Attack) — ураження зверху на прольоті. Підрив розгорнутої під кутом 90 градусів бойової частини відбувається за командою магнітного та оптичного датчика, коли ракета перебуває безпосередньо над бронеоб’єктом. Ударне ядро вражає ціль у найбільш уразливе місце. Крім того, система забезпечує навіть ураження об’єктів, що перебувають в окопі або в капонірі.
Натомість для ураження неброньованих цілей використовується режим «Direct Attack», у якому ракета летить лінією візування і підрив відбувається при спрацьовуванні контактного підривача.
