Війна змінюється кожні чотири місяці Боєць «Кібер» є пілотом БПЛА ACS-3. Цей апарат може літати до 16 годин. — Сам комплекс називається…
Питання національного спротиву українців, готовність кожного національно-свідомого громадянина захистити незалежність і соборність України сьогодні є надзвичайно важливим.
Що думають, що знають українці про територіальну оборону, наскільки ефективним у цьому сенсі може стати питання посилення національно-патріотичного виховання молоді АрміяInform поцікавилась під час бліц-опитування мешканців різних регіонів України.
Павло, 29 років, бухгалтер:
− Безсумнівно, територіальна оборона має стати міцною основою, сильним фундаментом обороноздатності України. Переконаний, це той потужний національний кулак, який спроможний дати відсіч будь-якому агресору. Я більше ніж впевнений, що якби наша політична верхівка приділяла достойну увагу патріотичному вихованню прийдешніх поколінь, розвитку вітчизняного війська та всіляко заохочувала службу в резерві, то і Крим був би сьогодні не під окупантами, і на Донбасі був би мир та спокій.
Василь Михайлович, 68 років, пенсіонер:
− Я прожив не мало, маю дітей і внуків. Ніколи не думав, що Росія так вороже вчинить у 2014-му. А для того, аби ворог і думки не мав напасти на нас, треба зімкнути наші шеренги так міцно, щоб і шпаринки легкодухості не лишилося, жодного слабкого місця. Вважаю, що підрозділи і сили територіальної оборони – це вірний шлях, правильний спосіб вироблення у свідомості малого і дорослого українця чіткої системи захисту своєї землі, починаючи з власного подвір’я, свого міста чи села, цілого регіону та України загалом. Раптом що, я все життя пропрацював трактористом і танк легко освою!
Альона, 27 років, бібліотекар:
− Тероборона – це правильно! Я не маю жодних сумнівів щодо того: «треба» це чи «не треба». Питання в іншому, чому до підрозділів ТрО беруть лише від 35 років – ось проблема, принаймні, так вважаю я, мій 24-річний брат із досвідом строкової служби за спиною, та половина моїх і його друзів.
читайте також:
Я переконана, що кожен громадянин України має усвідомлювати і знати свої роль і місце у випадку посилення і поширення загарбницької збройної агресії Російської Федерації чи їхніх посіпак. Військова служба в резерві, професійна підготовка боєздатних підрозділів ТрО – гарантія збереження нашої цілісності й незалежності.
Павло, 37 років, військовослужбовець:
− Я народився і виріс у Харкові, наразі служу і мешкаю в одному із західних регіонів України. Від самого малечку, як себе пам’ятаю, питання любові до України, її символів, історії, традицій і звичаїв завжди були важливими для мене.
читайте також:
Восьмий рік ми боронимо Україну на її східних рубежах від Росії, яка анексувала наш Крим, воює, утримує і фінансує окремі райони Донецької та Луганської областей, брязкає зброєю поблизу наших кордонів.
Як на мене, питання посилення національно-патріотичного виховання молоді є надійним фундаментом суцільного національного спротиву в кожній сім’ї, селі, містечку, громаді, районі, області.
Софія, 36 років, старший слідчий НП:
− Я жінка, мама чотирирічного синочка Кирила. Ростити дитину треба в любові. Від сім’ї він бере модель поведінки, формуються світогляд, характер. Батьки мають вчити своїх чад любити свою родину, дім, місто, країну. В садочку, а потім у школі ця любов лиш міцнішає, якщо правильне виховання і дитина відчуває до себе увагу і повагу. Найгірше – байдужість батьків та вчителів. Тоді дитині-людині нема чого триматися, що любити, поважати чи цінувати.
Для ефективного і правильного розвитку особистості в напрямку національно-патріотичної свідомості має бути державна програма з рядом інституцій, які вивчатимуть, досліджуватимуть і впроваджуватимуть у життя цю програму. Як маленька її частина – це добре розвинута шкільно-курсова мережа спортивних гуртків та мистецьких студій, дитячі, юнацькі рухи розвитку особистості типу «Пласт» чи козацькі таборування. Держава має забезпечити таку можливість – це надійна інвестиція в успішне майбутнє України.
Олег, 28 років, військовослужбовець:
− Національно-патріотичне виховання – важлива складова організації та існування успішного суспільства. Особисто я вважаю, що народ, який не має міцного історичного минулого, не береже традицій, звичаїв, не поважає своїх героїв-захисників і не дбає про виховання майбутніх поколінь у дусі готовності стати на захист своєї країни, дати відсіч будь-якому ворогу – приречений на загибель. Ми від малечку маємо навчатися і вміти захистити сестру і матір, разом із батьком чи братом спиною до спини битися з ворогом і тримати в шафі чи під ліжком змащеною зброю. Нам треба навчитися робити висновки за сотні років боротьби за незалежність − це буде правильне національно-патріотичне виховання!
Інна, 43 роки, медсестра:
− Зважаючи на те, що на нашому Донбасі 8-й рік триває російсько-українська війна, що ворог підступно загарбав Крим, питання виховання молоді в національно-патріотичному дусі сьогодні є чи не найважливішим у підтриманні української державності й свободи.
Ми маємо і зобов’язані виховати міцне покоління нащадків, які любитимуть свою Батьківщину і вчитимуть своїх дітей любити її ще дужче. Нам є, що втрачати – Незалежність − вона найцінніша.
