Катерина служить у ЗСУ вже майже 4 роки. Наразі жінка забезпечує безперебійним зв’язком підрозділ, у якому проходить службу. У цивільному минулому вона — успішний співробітник банку.
— Банківська уніформа — білий комірець і спідниця-олівець — то не для мого характеру. Все дитинство та юнацтво я була бешкетницею, тому, проживаючи доросле розмірене життя, постійно нудьгувала. Повне задоволення відчула саме тут — в армії. Люблю цю метушню і драйвовість, — усміхається військовослужбовиця морської піхоти ЗСУ.
За плечима Катерини курси у двох навчальних центрах ЗСУ та курси лідерства. Але зупинятися в кар’єрному зростанні вона не збирається — хоче одягти офіцерські погони. Та їй і не звикати опановувати нові професії, адже жінка має вже кілька дипломів. Свого часу вона закінчила музичну школу по класу скрипки, вступила до музичного вишу, але вже на іншу спеціальність — гобой. Згодом здобула ще одну освіту — бухгалтерську. Нині Катерина опановує не менш складний фах, який у майбутньому відкриє їй шлях до офіцерського звання — навчається на юридичному факультеті.
— Я взагалі звикла випробовувати себе — зможу чи ні? В армії однією з таких перевірок стала здача на берет морського піхотинця. Ніколи не думала, що зможу проявити таку силу волі — як моральну, так і фізичну. Я подолала смугу перешкод, після якої й набула право носити штормовий берет, і маю право собою пишатися!
Наразі триває чергова ротація військовослужбовиці на фронті. І хоча за цілодобовими чергуваннями час минає непомітно, Катерина безмежно сумує за доньками, які залишилися під опікою батьків.
— Мрію лише про те, що вже скоро в країні запанує мир, і я зможу служити Батьківщині і виховувати дітей, не їдучі надовго і далеко від них.
А нині, під час виконання бойового завдання в районі проведення ООС, жінку супроводжує її домашня улюблениця — кокер-спанієль Бонні, що є таким собі зв’язком між Катериною та дітьми, які люблять тварину не менше, ніж їхня мама…
Мобільна пресгрупа ОТУ «Схід»
