«Я мрію про те, щоб бути корисним — допомагати, захищати. Робити свою роботу якісно та в тіні, як супергерой: його ніхто не бачить, але на ньому тримається державна…
Директор Інституту соціології Національної академії наук Євген Головаха пояснив, як війна на Сході та окупація Криму змінили свідомість українці та допомогли побороти вольову амбівалентність (невизначеність у політичній чи соціальній позиції. — Авт.).
— Нині до інтеграції із заходом тяжіє 55-60% населення, а на схід орієнтовані 20-25%, але не більше. Якби не було військових дій, українці ще не одне покоління перебували б у стані вольової амбівалентності. Вважаймо, що ми її подолали або майже подолали, — зазначив соціолог.
За словами Євгена Головахи, складніше ситуація з раціональною амбівалентністю, бо тут — все ще плутанина. Він нагадує, що в 1990 роках під час опитування «Ви за капіталізм чи за соціалізм?» пропонувалося чотири варіанти відповіді: за перше, за друге, проти капіталістів та соціалістів, а також — і за тих, і за тих.
— Цей варіант зібрав найбільше прихильників… Аби не було війни, аби мені жилося добре, — говорить Головаха. — Це і є приклад того, як людина утримує в голові дві взаємовиключні ідеї.
Головний соціолог НАНУ пояснив, що в інтересах українців — аби долання раціональної амбівалентності зайняло десятиліття, а не століття, адже будь-який соціум, котрий живе у стані амбівалентності, приречений на неуспіх.
— Що ми й маємо вже багато років, — підкреслює Головаха. — Як маргінальне явище амбівалентність буде присутня завжди, головне, щоб вона не займала позицій, що домінують.
читайте також:
Директор Інституту соціології також зазначив, що потрібно викорінювати приводи для конфліктів між українцями: «Будемо сваритися — потопимо човен».
— А ще ж є й вікове несприйняття, коли молодь кричить: «Викинемо старих за борт», а старі відповідають: «Це наш човен, ми його збудували, а ви, шмаркачі, чого досягли»? Але все це можна подолати, це тимчасове, скороминуче… Розумні суспільства зводять нанівець приводи для конфліктів на регіональному, фінансовому ґрунті, на ґрунті різниці між поколіннями, — підсумував Головаха.
