Саме таку неофіційну назву отримали перші в історії випробування взаємодії пілотованого літака з дроном зі штучним інтелектом в ролі напарника на авіабазі Еглін у Флориді (США)…
12 січня, за рішенням українського парламенту, в країні відзначатиметься 50-ті роковини «великого погрому» — операції КДБ «Блок» проти українських дисидентів. Вивчення сумних сторінок історії, дає змогу вчергове оцінити жертовний вклад української інтелігенції у збереження історико-культурної та мовної спадщини нашої Батьківщини. замислитись про роль сучасних Збройних Сил України у недопущенні повторення геноциду українського народу.
До цієї зворушливої дати країни-спадкоємці головних учасників подій 1972 року підійшли по-різному, але зберігаючи історично визначені ролі. Верховна Рада України 17.12.2021 р. ухвалила «Постанову про відзначення пам’ятних дат і ювілеїв у 2022-2023 роках» № 6406. В українській столиці, в Національному музеї літератури України, відкрилась виставка «Ув’язнена муза», яка розповідає про творчість та політичну боротьбу української інтелігенції 60-70 років минулого століття. Найкращі з них були ув’язнені кремлівським режимом за відстоювання свободи творчості, національної гідності та загальних прав й свободи людини. Понад сто митців, літераторів, науковців отримали максимальні терміни ув’язнення у таборах Пермської області Росії та Мордовії: 7 років суворого режиму та 5 років заслання. Українська інтелігенція тоді ще не мала змоги покликати на свій захист українських військових. Вона могла лише жертовно прокладати шлях до відновлення української державності ціною власної свободи, здоров’я та нерідко й життя. В’ячеслав Чорновіл, Іван Дзюба, Василь Стус, Ліна Костенко, Іван Світличний, Євген Сверстюк та багато-багато інших справжніх патріотів у своїх творах, відкритих листах до влади, в публічних виступах пропагували ідеї Незалежності України. Цю, здобуту через тортури, Незалежність сьогодні зі зброєю в руках боронять українські військові від споконвічного російського ворога.
З метою подальшого формування національної ідентичності та національно-патріотичного виховання особового складу Збройних Сил України упродовж звітного періоду 2020-2021 рр. було оновлено бібліотечні фонди військових частин національно-патріотичною літературою про «мовно-культурну самобутність українського народу і героїзм у боротьбі за незалежність та територіальну цілісність держави». Також, до кінця минулого року, до періоду вшанування в Україні пам’яті репресованих українських дисидентів, яку вчинили каральні підрозділи КДБ, у військових частинах ЗСУ було обладнано 84 «кімнати традицій» та облаштовано (оновлено) 15 з 55 військових музеїв, з урахуванням вимог Інструкції про організацію виконання у Збройних Силах України Закону України «Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки» від 09.04.2015 р. № 317-VIII«. Музейні експозиції було оновлено задля розкриття всіх етапів «героїчної боротьби українського народу за самовизначення і творення власної держави, ідеалів свободи, соборності й державності».
За останні пів століття політичне обличчя Московії під «демократичним макіяжем» не змінилось. Напередодні роковин спецоперації КДБ «Блок» (12-13 січня 1972 р.) Російська Федерація розпочала чергову антиукраїнську хвилю судових переслідувань українських правозахисників, митців, журналістів на міжнародному рівні, вже не маючи змоги надіслати свої каральні загони КГБ-ФСБ безпосередньо до нашої країни. У грудні 2021 р. Верховний Суд РФ ухвалив рішення про ліквідацію міжнародної правозахисної організації «Меморіал», яка, зокрема, опікувалась процесами відновлення історичної правди та збереження пам’яті про жертв політичних репресій.
Згодом кремлівська влада розпочала судове переслідування єдиного акредитованого в Росії українського журналіста, власного кореспондента УНІАН Романа Цимбалюка, Московія звинуватила журналіста за його професійну діяльність в… екстремізмі. Побоюючись за свою особисту безпеку та загрози потрапляння в так званий обмінний фонд країни-терориста, кореспондент українського національного інформагентства екстрено залишив РФ. Водночас у Неаполі, за сфабрикованим, як зазначають українські адвокати, звинуваченням з боку Москви, був затриманий Євген Лавренчук, який тривалий час працював головним режисером Одеської національної опери та займався активною проукраїнською громадською діяльністю. Його, напередодні 50-річчя «великого погрому» проти української інтелігенції, РФ намагалась депортувати з Італії до себе та перетворити на чергового заручника. Без сумніву, український театральний режисер був потрібен Московії для повторення сценарію з кінорежисером Олегом Сенцовим, журналістом Радіо Свобода Владиславом Єсипенком та ще 155 сучасними політичними бранцями Кремля. Носіїв української культури традиційно Кремль планував обмінювати на тих, хто зі зброєю в руках опинився на території України та був захоплений українськими спецслужбами, українськими військовими.
Підкреслюючи провідну роль сучасного українського війська у захисті не лише державного суверенітету, демократичного громадянського суспільства, а й історико-культурної спадщини, автор і куратор виставки «Ув’язнена муза», завідувачка сектора Національного музею літератури України Наталя Кучер розповіла для АрміяІnform:
— Шістдесятники — це «золотий час» нашої культури! Це були люди, які відстоювали національну і людську гідність, свободу творчості, які поклали свій талант, а дехто, як Василь Стус, й життя на вівтар української ідеї.
Наталя Кучер наголосила на тому, що Російська Федерація, яка в наш час є правонаступницею людожерського Радянського Союзу, активно намагається приховати від світової спільноти злочини проти людяності, зокрема проти українського народу, його творчої, наукової, культурної, літературної, історичної спадщини. В 2014 році, за президентства колишнього КДБ-шника Володимира Путіна, діяльність єдиного в Росії музею жертв політичних репресій і тоталітаризму, розташованого в с. Кучино Пермського краю, була фактично згорнута. Внесення музею, створеного на території колишньої колонії ВС-389/36 («Пермь-36»), у якій відбували покарання за свою принципову позицію дисиденти, зокрема з України, до переліку об’єктів всесвітньої спадщини ЮНЕСКО було заблоковано. Відтоді фото та відео зйомка музею заборонена, навіть ззовні.
У квітні 2016 року, вже на третій рік російсько-української війни та продовження політичних репресій на тимчасово окупованих територіях України, на сайті музею «Пермь-36» з’явилось повідомлення про те, що наукова праця політичних в’язнів колонії була дуже ефективною та значно «наблизила у часі вихід людства у Космос». Цим повідомленням сучасна кремлівська влада, офіційно фактично виправдала політичні репресії СРСР, зокрема проти української інтелігенції. Зустрічаючи 50-ті роковини каральної операції КДБ «Блок» на передовій російсько-української війни, українські захисники пам’ятають, що вони протистоять терористичним військам путінської сучасної Московії також й задля того, щоб ніколи більше не повторився радянсько-російський «великий погром».
Фото автора
