Упродовж цього періоду новобранець проходить не лише фізичне тренування, а й внутрішнє становлення — вчиться діяти в колективі, працювати під тиском, приймати відповідальність і мислити як воїн….
У Південному міжрегіональному відділенні Українського інституту національної пам’яті відбулася зустріч співробітників із представниками Ради німців України в Одеській області.
Керівник Південного офісу УІНП Сергій Гуцалюк та представниця Ради німців України від Одеської області Вікторія Брандт домовилися про спільну роботу та координацію дій щодо популяризації справжньої історії краю, патріотичного виховання громадян і молоді.
Одещина — найбільш стародавній та розвинутий осередок компактного проживання етнічних німців в Україні. Історія німців Північного Причорномор’я — одна з найдраматичніших сторінок цього краю. Вона бере свій початок з осені 1803 року, коли до Одеси прибули перши німецькі колоністи. За 15 кілометрах від міста 40 німецьких родин заснували першу колонію — поселення і селище, яке назвали Кайзерхайм. Утім, за легендою, після того як його відвідав напідпитку Дюк де Ришельє, селищу дали назву Люстдорф, що в перекладі означає «веселе село».
Ошатні поселення етнічних німців з прямими вулицями і покритими черепицею будинками, упорядкованим способом організації життя одразу не вписалися в більшовицьку модель «відібрати і поділити», оскільки мали у своїй основі повагу до приватної власності та індивідуальної праці. Коли ж до влади в Німеччині прийшли націонал-соціалісти, то в СРСР етнічних німців почали сприймати «п’ятою колоною». Потенційним «шпигуном» ризикував стати будь-хто із німецьким прізвищем — селянин і викладач, священник і робітник.
«Фольксдойче» (від німецького Volksdeutsche — «етнічні німці», усталена назва для представників діаспори поза межами Німеччини до 1945 року. — Ред.) потрапили в «червоні жорна» сталінської репресивної системи разом з мільйонами інших радянських громадян різних національностей. Так звана велика чистка 1937 року включала серед іншого й «німецькі заходи». Вони розпочалися з наказу НКВС № 00439 «Про операцію з репресування німецьких підданих, що підозрюються у шпигунстві проти СРСР». Згідно із дослідженнями деяких істориків, лише протягом 1937 року репресій зазнали щонайменше 17 тисяч представників німецького населення України. На Одещині, за даними товариства «Меморіал», було заарештовано близько чотирьох тисяч німців, майже половину з них стратили.
Керівник Південного офісу УІНП Сергій Гуцалюк ознайомив гостей з роботою відділу, продемонстрував просвітницькі відеороботи.
Представниця Ради німців України від Одеської області Вікторія Брандт, водночас, зацікавилася всіма напрямками роботи, які впроваджує Український інститут національної пам’яті.
— Хочу наголосити, що нашим головним завданням є відновлення історичної правди про народи та етноси, які проживали в цих місцях, їхній внесок в економічний розвиток регіону і наслідки переслідування під час сталінського геноциду, — підсумував Сергій Гуцалюк.
Фото зі сторінки УІНП «Південь»
