У минулому літаючі дрони успішно і не дуже використовували не лише під час ведення війн, але й у цілком мирних сферах. А часом безпілотники й поготів відігравали абсолютно…
В останні дні 2021 року уряд РФ своєю постановою достроково припинив Федеральну цільову програму «Соціально-економічний розвиток Республіки Крим та міста Севастополя до 2025 року».
Як повідомляє Радіо Свобода федеральна цільова програма «Соціально-економічний розвиток Криму та Севастополя» була затверджена російською владою у серпні 2014 року «з метою інтегрування економіки Криму в економічний простір Росії, забезпечення транспортної доступності регіону та зняття інфраструктурних обмежень для забезпечення сталого економічного розвитку».
Ця програма була розрахована до 2025 року й була направлена на створення в Криму такої собі вітрини «руського миру».
Офіційно в російських документах про це говорилося так: «рівень життя в Криму та розвиток його економіки будуть доведені до середньоросійського рівня, створено умови для забезпечення сталого економічного зростання півострова, побудовано мережі автомобільних доріг, портів, забезпечено транспортне сполучення з Росією, а також буде ефективно використано туристично-рекреаційний потенціал регіону».
Щоправда, якщо зважати на реалії «середньоросійського рівня», то щоб довести Крим до такої руйнації жодних капіталовкладень не потрібно. Куди ж ішли гроші з цієї федеральної програми?
За дослідженнями Радіо Свобода, за сім із половиною років існування Федеральної цільової програми (ФЦП) «Соціально-економічний розвиток Республіки Крим та міста Севастополя до 2025 року» у Криму всі її куратори в кримському уряді рано чи пізно опинялися за ґратами.
Так, у 2018 році до 11,5 років позбавлення волі зі штрафом у 56 мільйонів рублів було засуджено ексвіцепрем’єра Криму Олега Казуріна. Його визнали винним в отриманні 27 мільйонів рублів хабаря за розв’язання питань освоєння коштів ФЦП у Криму. Провину Казурін не визнав.
читайте також:
Після арешту Олега Казуріна кураторство ФЦП перейшло до іншого віцепрем’єра Криму — Віталія Нахлупіна. Але й він опинився у СІЗО. У жовтні 2018 року його затримали в Москві за звинуваченням в отриманні хабаря в 16 мільйонів рублів за забезпечення низці комерційних структур перемоги на аукціонах за 28 держзакупівлями в рамках федеральних і регіональних програм. Віталій Нахлупін досі перебуває під арештом. Вирок ще не винесли. Провину він заперечує.
На посаді куратора ФЦП у Криму Нахлупіна змінив віцепрем’єр Криму Євген Кабанов. Наприкінці минулого року він звільнився й наступного дня його затримали за звинуваченням у завданні збитків бюджету на 57,5 мільйонів рублів під час будівництва об’єкта ФЦП — Іванівського водозабору для розв’язання проблеми вододефіциту в Сімферополі.
Євген Кабанов вину не визнає та заявляє, що готовий повернути суму збитків. Наразі він перебуває під домашнім арештом.
ФЦП довело до СІЗО й ексміністра культури Криму Аріну Новосельську. Її звинувачують в отриманні хабаря у 25 мільйонів рублів від підрядника будівництва об’єкта ФЦП — Театру ляльок у Сімферополі. Ексміністр перебуває під арештом у Москві, провину не визнає.
Цікавим є той факт, що в ті дні, коли в Москві ухвалили рішення згорнути «особливе» фінансування Криму, російський «глава» Криму Сергій Аксьонов та члени його команди продовжили заявляти про плани щодо реалізації ФЦП у 2022 році й домовленості про збільшення обсягів її фінансування.
Натомість уряд РФ у своїй постанові рапортує, що «подолано критичні інфраструктурні обмеження, побудовано ключові об’єкти транспортної, енергетичної та соціальної інфраструктури, створено стійку систему стабільного енергопостачання споживачів регіону», загалом динаміка розвитку Криму «свідчить про стійкість економіки».
Іншими словами, грошей у бюджеті РФ на всі імперські «хотєлки» не вистачає. Тож тим, хто «повернувся до рідної гавані», досить відчувати свою особливість і час звикати до реалій російської глибинки…
