Самовільне залишення військової частини не припиняє військову службу. Водночас період СЗЧ не зараховується до строку військової служби, вислуги у військовому…
Поки російські «лампасоносці» бадьоро рапортують про успіхи «непереможної та легендарної», «зростаючу» бойову міць та тотальну перемогу над «дідівщиною», в реальному житті перебування в лавах армії РФ стає дедалі небезпечнішим. Перспективи у російського «гарматного м’яса» досить сумні. Для того щоб вижити, «диво-богатирю» як мінімум необхідно вижити в п’яній казарменій бійці, не стати жертвою безглуздого наказу десь на маневрах і повернутися із «захисту інтересів Росії» з України, Сирії чи іншої країни. Проте це зовсім не означає, що щасливий «дембель» тріумфально повернеться до свого «замухранська» і буде в тісному колі собі подібних вихвалятися подвигами під стакан «бояри».
Річ у тім, що на нього там вже давно чекають. Ні, не військом з оркестром та грамотою, і навіть не родина. Його прізвище вже давно «здали» свої ж офіцери місцевим «браткам», які із задоволенням віртуозно виб’ють з нього (в прямому сенсі) усі зароблені кошти.
Представники російського комітету солдатських матерів вже давно б’ють на сполох і констатують, що нестатутні відносини трансформуються у «дідівщину нового типу». У російських військових гарнізонах процвітає рекет із боку криміналу, який часто пов’язаний із командуванням. Місцевій «братві» платять як контрактники, так і офіцери, а ті, хто воював за кордоном, взагалі перебувають в окремому списку здирників.
Нещодавно повідомлялося про такі випадки в гарнізоні Юрга Кемеровської області. Де справа здирництва грошей з «контрактників» була настільки добре організована, що навіть «братва» пропонувала знижки для тих, хто дасть координати свого співслужбовця. А якщо ж військовий воював десь за межами РФ і отримував певні надбавки, то це взагалі вважалося джек-потом. Але такі списки передавали «браткам» уже керівники частини за певну винагороду.
За словами голови асоціації «Комітет солдатських матерів» Світлани Голуб, система поборів із військовослужбовців склалася у багатьох регіонах Росії. Наприклад, на контрактниках наживається криміналітет в Улан-Уде та інших частинах Забайкальського краю. Відомі резонансні випадки здирств у Приморському краї. У 2019 році місцеві правоохоронці вийшли на слід етнічного угруповання, яке протягом кількох років грабувало й вимагало гроші у військовослужбовців Челябінської області. Аналогічні інциденти були в Уссурійську й навіть далекому Фокіні, де базується Тихоокеанський флот РФ.
Слова Світлани Голуб підтверджує член Громадської ради при МО РФ Віктор Баранець.
— Вимагання з контрактників у далеких гарнізонах — це досить типова картина для Росії. Випадків, коли місцевий криміналітет фактично обкладає даниною військовослужбовців, було кілька. Картинка скрізь типова — чекають просто біля КПП у день видачі грошового забезпечення, загрожують розправою, шантажують, а можуть і проломити голову. Самі ж контрактники бояться йти до правоохоронних органів, бояться, щоб їх знімали під час передачі грошей, побоюються за сім’ї«, — говорить Віктор Баранець.
Проте самі російські військові нічого дивного в тому, що їх обкладає даниною «братва», не вбачають. Вони ставляться до здирства як до певної даності.
— Навіть коли ми розбирали ситуацію в Юрзі, серед деяких військовослужбовців проскакували висловлювання на кшталт, що платять усі і не лише в Юрзі, а й в інших регіонах. Якоїсь миті це стало нормою у військовому середовищі, — говорить голова асоціації «Комітет солдатських матерів» Світлана Голуб.
