Війна змінюється кожні чотири місяці Боєць «Кібер» є пілотом БПЛА ACS-3. Цей апарат може літати до 16 годин. — Сам комплекс називається…
Волонтери зі Сміли Черкаської області доправили на передову черговий вантаж смаколиків до різдвяного столу.
«Пиріжковий батальйон» — так жартома називає своїх однодумців відомий на Черкащині волонтер, митрофорний протоієрей церкви Різдва Святого Івана Хрестителя Православної Церкви України отець Михайло Шевчук. І насправді, жіночки, які становлять кістяк смілянської волонтерської спільноти, здебільшого працюють з тістом, готуючи для захисників смачні домашні пиріжки та іншу випічку. Разом із іншими продуктами харчування та потрібним крамом волонтери періодично відвозять їх на передову.
Михайло Шевчук допомагає захисникам ще з чотирнадцятого року. Щоправда, воював не гарматою, а святим хрестом — протягом пів року був капеланом окремої мотопіхотної бригади імені кошового отамана Костя Гордієнка. А ось волонтерив святий отець як до свого капеланства, так і після — до сьогодні.
— Волонтером став ще під час Помаранчевої революції, коли потрібно було допомогти мітингувальникам, — пригадує Михайло Шевчук. — А після того, як у 2014-му російські війська вдерлися у нашу державу, плавно із Майдану ми перейшли на допомогу воїнам.
Тоді ж разом із господинями-прихожанками він створив волонтерську спільноту — цей «пиріжковий батальйон». Почав їздити на Схід, відвозячи волонтерські вантажі. А згодом і сам став до лав захисників, пройшов шляхом капелана бригади Піски, Водяне та інші гарячі точки тодішнього району проведення АТО.
Михайло Шевчук — великий патріот України та всього українського.
— Для того я і військовий капелан та волонтер, щоб зробити все для того, щоб Україна була дійсно українською, щоб тут був український дух, українська, мова, церква, традиції та звичаї, — говорить він.
Сьогодні у Смілі активно діє дві волонтерські групи, і одну з них очолює він, волонтер і священник. Цього разу на Схід «пиріжковий батальйон» доправив чаї, лимони, ліки, мішки, шкарпетки, та, звісно, свою візитку — пиріжки. Перед поїздкою до району проведення операції Об’єднаних сил отець Михайло традиційно об’їжджає своїх помічниць, адже без домашньої їжі його не відпускають. Серед таких смілянських господинь — пані Ніна, яка цього разу напекла сотню пиріжків із капустою і лівером. До речі, поки вона ліпила й випікала їх, отець Михайло активно допомагав господині. Жінка до волонтерського руху долучилася у 2016-му. Говорить, що одного разу їй спало на думку, як же там хлопці без домашньої їжі? А вона нагадуватиме їм про домівки, про сім’ї… Тож заходилася жінка робити смаколики для захисників і робить це від щирого серця.
— Я не чекаю подяки. Просто хочу, щоб вони були здорові, поверталися до своїх сімей, і головне — були живими, — каже волонтерка.
А її колежанка пані Віра, яка цього разу передала до спільної волонтерської скриньки також пиріжки та ще й партію квашених помідорів, розповідає, як хлопці впізнають її випічку.
— Я підписую «мамині пиріжечки». Я печу їх своїм рідним, дітям, як мама, щоб смачненьке в них було. А в них там поряд мам немає, та і не в кожного є мама. От я і печу, — говорить жінка.
«Пиріжкове відправлення» вирушило на Схід, і вже сьогодні у своїх бліндажах захисники смакуватимуть домашніми наїдками під час Святвечора. А «пиріжковий батальйон» тим часом плануватиме свою подальшу роботу задля тих, хто боронить українську землю.
