Ці та інші обов’язкові елементи є звичними на сьогодні складниками сучасної базової загальновійськової підготовки, яка пройшла кілька етапів трансформації та вдосконалень від початку широкомасштабного вторгнення….
Волонтери зі Сміли Черкаської області доправили на передову черговий вантаж смаколиків до різдвяного столу.
«Пиріжковий батальйон» — так жартома називає своїх однодумців відомий на Черкащині волонтер, митрофорний протоієрей церкви Різдва Святого Івана Хрестителя Православної Церкви України отець Михайло Шевчук. І насправді, жіночки, які становлять кістяк смілянської волонтерської спільноти, здебільшого працюють з тістом, готуючи для захисників смачні домашні пиріжки та іншу випічку. Разом із іншими продуктами харчування та потрібним крамом волонтери періодично відвозять їх на передову.
Михайло Шевчук допомагає захисникам ще з чотирнадцятого року. Щоправда, воював не гарматою, а святим хрестом — протягом пів року був капеланом окремої мотопіхотної бригади імені кошового отамана Костя Гордієнка. А ось волонтерив святий отець як до свого капеланства, так і після — до сьогодні.
— Волонтером став ще під час Помаранчевої революції, коли потрібно було допомогти мітингувальникам, — пригадує Михайло Шевчук. — А після того, як у 2014-му російські війська вдерлися у нашу державу, плавно із Майдану ми перейшли на допомогу воїнам.
Тоді ж разом із господинями-прихожанками він створив волонтерську спільноту — цей «пиріжковий батальйон». Почав їздити на Схід, відвозячи волонтерські вантажі. А згодом і сам став до лав захисників, пройшов шляхом капелана бригади Піски, Водяне та інші гарячі точки тодішнього району проведення АТО.
Михайло Шевчук — великий патріот України та всього українського.
— Для того я і військовий капелан та волонтер, щоб зробити все для того, щоб Україна була дійсно українською, щоб тут був український дух, українська, мова, церква, традиції та звичаї, — говорить він.
Сьогодні у Смілі активно діє дві волонтерські групи, і одну з них очолює він, волонтер і священник. Цього разу на Схід «пиріжковий батальйон» доправив чаї, лимони, ліки, мішки, шкарпетки, та, звісно, свою візитку — пиріжки. Перед поїздкою до району проведення операції Об’єднаних сил отець Михайло традиційно об’їжджає своїх помічниць, адже без домашньої їжі його не відпускають. Серед таких смілянських господинь — пані Ніна, яка цього разу напекла сотню пиріжків із капустою і лівером. До речі, поки вона ліпила й випікала їх, отець Михайло активно допомагав господині. Жінка до волонтерського руху долучилася у 2016-му. Говорить, що одного разу їй спало на думку, як же там хлопці без домашньої їжі? А вона нагадуватиме їм про домівки, про сім’ї… Тож заходилася жінка робити смаколики для захисників і робить це від щирого серця.
— Я не чекаю подяки. Просто хочу, щоб вони були здорові, поверталися до своїх сімей, і головне — були живими, — каже волонтерка.
А її колежанка пані Віра, яка цього разу передала до спільної волонтерської скриньки також пиріжки та ще й партію квашених помідорів, розповідає, як хлопці впізнають її випічку.
— Я підписую «мамині пиріжечки». Я печу їх своїм рідним, дітям, як мама, щоб смачненьке в них було. А в них там поряд мам немає, та і не в кожного є мама. От я і печу, — говорить жінка.
«Пиріжкове відправлення» вирушило на Схід, і вже сьогодні у своїх бліндажах захисники смакуватимуть домашніми наїдками під час Святвечора. А «пиріжковий батальйон» тим часом плануватиме свою подальшу роботу задля тих, хто боронить українську землю.
