Це не лише питання символів. Це спосіб формування професійної ідентичності, системи цінностей і розуміння того, на якій історичній основі стоїть сучасна українська армія. 5 грудня 2024…
АрміяInform продовжує знайомити читачів з цікавими фактами світової історії, які тісно пов’язані з військовою справою. На днях світова спільнота вшановувала працю французького винахідника Луї Брайля, що подарував незрячим людям радість здобуття нових знань та обміну інформацією. Йдеться про всесвітньо відомий шрифт Брайля — тифлошрифт, що складається з об’ємних крапок, які зібрано та узагальнено в абетку з геометричних фігур. Людина, що позбавлена можливості бачити або бачить слабо, може на дотик розпізнати в них літери. І, відповідно, читати й писати за допомогою спеціально надрукованих книг і спеціальних прописів. Розробці Брайля вже майже двісті років.
Проте, досліджуючи тему, ми дізналися, що Луї Брайль запозичив і розвинув ідею свого шрифту у… військових! Тактильний шрифт як різновид кодування почали використовували у французькій армії ще у 1819 році. Це була своєрідна система «нічного спілкування», яка давала можливість військовим комунікувати в темряві, мовчки й не запалюючи свічок. Створив цю кодову систему француз Шарль Барб’є на вимогу французького імператора та військового діяча Наполеона Бонапарта. Головним недоліком тактильної шрифтової системи Барб’є було те, що кожен символ у шрифті кодувався 12 можливими точками, що було занадто багато для розпізнавання одного символу за один дотик.
Дізнавшись про таку практику 15-річний Луї Брайль, який сам втратив зір у юному віці, але мав дуже допитливий характер і бажав розвиватися, удосконалив сам шрифт, зробивши його більш зручним і придатним для користування незрячими людьми. Він зменшив кількість можливих точок до шести. Нині тифлошрифт Брайля у різних варіаціях використовують незрячі люди в усьому світі.
Довідково: офіційна дата винаходу шрифту Брайля — 1824 рік. 1892 року керівник Іллінойської школи для сліпих Френк Хейвен Холл винайшов друкарську машинку Брайля з шістьма клавішами. Вона видозмінювалася з часом, і в 1951 році вчитель деревообробки в школі Перкінса для сліпих Девід Абрахам створив осучаснену друкарську машинку Брайля — Perkins Brailler. Тоді ж почали випускати принтери для тиснення шрифтом Брайля, а в 1960-му розробили програми для автоматичного перекладу тексту різними мовами в систему для сліпих. У 2011 році з’явилася комп’ютерна програма для перетворення тексту Брайля на мову.
Особливості написання за Брайлем: ігнорування великих літер, відсутність знаків пробілу після коми, пробілу перед тире, використання одного і того ж символу для позначення схожих знаків пунктуації.
Ілюстрація з відкритих джерел
