Ці та інші обов’язкові елементи є звичними на сьогодні складниками сучасної базової загальновійськової підготовки, яка пройшла кілька етапів трансформації та вдосконалень від початку широкомасштабного вторгнення….
30 грудня частина відзначатиме день свого створення. Завдання бригади — охорона повітряного простору заходу України. Протяжність державного кордону в зоні відповідальності — понад дві тисячі кілометрів. За допомогою радіолокаційних станцій чергові сили виявляють об’єкти в повітрі ще до того, як вони перетнуть наші повітряні рубежі, розпізнають їх та супроводжують. Радіотехнічні підрозділи бригади розташовані у семи областях західного регіону. Також від початку війни на сході нашої держави підрозділи бригади несуть бойове чергування в районі проведення операції Об’єднаних сил.
— Щодоби сотні наших військовослужбовців заступають на бойове чергування в системі протиповітряної оборони країни, — розповів командир Першої Галицько-Волинської радіотехнічної бригади полковник Сергій Симітко. — Обстановка в нашому повітряному просторі змінюється дуже динамічно. Цього року ми виявили та супроводили більше ніж 150 тисяч літальних апаратів у небі нашої країни та вздовж кордонів. Щосекунди на планшетах наших оперативних чергових відображаються близько пів сотні повітряних об’єктів. Кожний із них потенційно може становити загрозу завдання ударів із повітря. Повсякчас, і у свята, і у вихідні, наші фахівці знаходяться на своїх бойових постах. Утім, ми знаходимо час і на те, аби вшанувати видатні дні в історії бригади.
З нагоди дня бригади у Львівському палаці мистецтв відбулись урочисті збори. Привітати вартових неба прибули начальник радіотехнічних військ Повітряних Сил ЗС України полковник Михайло Донченко, тимчасовий виконувач обов’язків Командувача Повітряного командування «Захід» полковник Олег Гесь, голова Львівської районної державної адміністрації Христина Замула, представники органів місцевої влади, громадськості, духовенства, ветерани бригади.
— Ми запросили на збори сотні військовослужбовців, які в різні роки служили в нашій частині, — зазначив заступник командира бригади з морально-психологічного забезпечення підполковник Олександр Корзун. — Історія бригади складається з рядків, які вони власноруч вписували своєю важкою бойовою роботою.
На урочистих зборах під охороною почесної варти — і бойовий прапор бригади зі стрічкою почесного найменування.
— Почесне найменування «Перша Галицько-Волинська бригада» ми отримали торік у День Збройних Сил України, — розповів полковник Сергій Симітко. — Коли Президент України — Верховний Головнокомандувач Збройних Сил України вручав стрічку з почесним найменуванням, мене сповнювала гордість за бригаду і за людей, які в ній служили й служать. Це найменування пов’язане з Галицько-Волинським князівством, утвореним у ХІІ столітті на землях, де нині несуть службу підрозділи бригади. Галицько-Волинська держава стала спадкоємицею Київської Русі, вистояла в боротьбі з багатьма ворогами, зокрема і з монгольським нашестям. Це найменування додає сил і мотивації військовим. Сьогодні, коли навколо наших кордонів агресор зосереджує сили для можливого завдання удару, можу запевнити — наші вартові неба добре підготовлені, озброєні сучасними й модернізованими радіолокаційними станціями вітчизняного виробництва. Ми збільшуємо кількість підрозділів, покращуємо їхнє оснащення новітньою зброєю. Вартові неба професійно і морально готові до будь-яких важких випробувань.
Фото Першої Галицько-Волинської радіотехнічної бригади
Сили оборони України 1 та 2 квітня уразили нафтопереробний завод «Башнефть-Новойл», ворожий полігон та інші об’єкти противника.
Через масований повітряний російський удар 3 квітня є руйнування в Обухівському, Бучанському та Фастівському районах Київської області.
Контррозвідка Служби безпеки запобігла новим спробам ворога зареєструвати термінали супутникового зв’язку «Старлінк» на території України.
Сили оборони України уразили низку ворожих складів, район зосередження та нафтобазу російських загарбників.
На Куп’янсько-Лиманському напрямку росіяни намагаються форсувати річку Жеребець.
Сержант Олексій з позивним «Алєкс» міг поїхати працювати до Лондона, але після початку повномасштабного вторгнення добровільно став до війська.
Зв’язківець (військова служба за контрактом в ЗСУ)
від 50000 до 120000 грн
Київ
Шевченківський РТЦК та СП (Київ)
Старший оператор протитанкових ракетних комплексів
від 20000 до 120000 грн
Краматорськ
23 ОМПБ 56 ОМПБр
Водій кат. В, С у штурмову роту
від 20500 до 120000 грн
Кривий Ріг
Арей, окремий штурмовий батальйон
Ці та інші обов’язкові елементи є звичними на сьогодні складниками сучасної базової загальновійськової підготовки, яка пройшла кілька етапів трансформації та вдосконалень від початку широкомасштабного вторгнення….