Це не лише питання символів. Це спосіб формування професійної ідентичності, системи цінностей і розуміння того, на якій історичній основі стоїть сучасна українська армія. 5 грудня 2024…
17 грудня 2021 року набрав чинності наказ Міноборони від 11.10.2021 № 313, що затвердив перелік професій, представниці яких віком від 18 до 60 років мають бути поставлені на військовий облік. Наказ почали жваво обговорювати, він швидко обріс «плітками» та «легендами».
«Який стосунок мають бібліотекарі та піарники до служби у війську?» — це риторичне запитання скептики поставили в соціальних мережах сотні разів…
Відповідь на нього у своєму дописі оприлюднила Ірина Бірюкова, генеральний директор Одеської національної наукової бібліотеки:
«Серед переліку професій, представниці яких віком від 18 до 60 років мають бути поставлені на військовий облік, є і наша інформаційна, бібліотечна та архівна справа. Ви знали, що одним із найбільш ефективних снайперів Другої світової була… бібліотекарка? Ну, знайте. Людмила Павличенко пішла служити в 1941-му саме з Одеської національної наукової бібліотеки».
Бібліотекарка записалася добровольцем на фронт і «перекваліфікувалась» на снайперку відразу після початку війни. Бойове хрещення відбулося під Одесою. Далі — передислокація в Севастополь, поранення, контузія, відмова лягати в шпиталь і відкриття рахунку — свого особистого рахунку, який дівчина-снайпер пред’явила віроломному агресору.
Згідно з архівними документами, на рахунку бібліотекарки — 309 німецьких солдатів та офіцерів. Серед них — 36 снайперів противника. Такими досягненнями не могли похвалитись навіть досвідчені снайпери.
Мстилася Людмила й за свого бойового товариша Льоню Куценка, який разом із нею прийшов служити у стрілецьку дивізію. Якось німці, які полювали на наших снайперів, обстріляли місце, де ховалися в засідці Людмила та Леонід. Після мінометного обстрілу Куценко був важко поранений — осколком йому відірвало руку. Людмила витягла свого друга з-під обстрілу, але в шпиталі Леонід помер.
«25-річну дівчину недаремно називали «Леді Смерть», «Королева вогню», «Більшовицька Валькірія», — додала Ірина Бірюкова.
Юна красуня із простої робочої сім’ї за кількістю знищених ворогів побила світовий рекорд. За відвагу, військову майстерність, мужність, проявлені в боротьбі з ворогом, Людмила Павличенко 25 жовтня 1943-го отримала звання Героя Радянського Союзу. Жінка не лише дивувала влучними пострілами, а й підготувала цілу групу спеціалістів, викладаючи у школі снайперів. А виступ Людмили Павличенко в Чикаго й досі часто цитують.
— Джентльмени, чи не здається вам, що ви надто довго ховаєтесь за моєю спиною? — промовила Людмила багатотисячному натовпу.
Павличенко стала подругою Елеонори Рузвельт. Перша леді США захоплювалася мужністю і внутрішньою силою українки.
«Вона перемогла в усіх своїх війнах. Як солдат, як дипломат і як жінка», — сказала вона якось про українську снайперку.
Тож, чи можуть бібліотекарки стати ефективними воїнами? Відповідь очевидна…
