У Києві суд визнав винним заступника директора приватного коледжу за схему виготовлення фальшивих довідок про навчання в аспірантурі для військовозобов’язаних. Вирок ухвалив Солом’янський районний суд…
У Кропивницькому діє цікавий та ефективний проєкт під назвою «Кава з ветеранами і не тільки». Як розповіла журналістові АрміяInform одна з активісток ініціативної групи, яка навесні подала заявку на участь у проєкті, він спрямований насамперед на зміцнення стійкості громад шляхом соціально-економічної підтримки ветеранів.
– Проєкт впроваджується Міжнародною організацією з міграції та фінансується Європейським Союзом, – розповідає представниця ГО «Мобільна волонтерська група» Оксана Компанієць. – По суті, це – проєкт про ветеранів і ветеранок та для всієї громади. І ось цієї осені ми стали однією з 15-ти громад в Україні, що були відібрані для подальшої співпраці. «Кава з ветеранами і не тільки» є своєрідною платформою для залучення ветеранів до активного громадського життя, яка демонструє, що кожна людина потенційно може зробити свій власний внесок у розбудову громади.
І ось уже кілька місяців поспіль у рамках проєкту проводяться різноманітні соціальні, культурні, просвітницькі, спортивні та навчальні заходи. Учасники проєкту долають скельні підйоми та сплавляються по річці, навчаються керування БПЛА у бізнес-цілях та розписують новорічні прикраси – спектр занять строкатий й різноманітний. Але головне те, що за допомогою цих заходів ветерани адаптуються до цивільного життя, знаходять для себе нові заняття та своїм прикладом згуртовують громаду.
Так, однією із нещодавніх активностей у рамках проєкту стало заняття «Тренування з ветераном».
– Тренування бувають різними: можна навчатися їзди на велосипеді, жати штангу, а можна вчитися літати, – говорить керівник проєкту Наталі Салімова. – І ось саме літати, а точніше – керувати безпілотним літальним апаратом, учасників та учасниць заходу вчив Павло Дейнекін.
Як розповідають координатори проєкту, Павло – ветеран війни на Сході. За мобілізацією упродовж року воював навідником у складі одного з окремих мотопіхотних батальйонів. Згодом ще кілька років служив за контрактом в окремому полку спеціального призначення імені князя Святослава Хороброго. Командував відділенням у групі вогневої підтримки, потім був заступником командира групи СпП. У боях під Горлівкою дістав поранення. Після звільнення з лав Збройних Сил України тривалий час шукав себе у мирному житті, аж поки не дізнався про проєкт «Україна – Норвегія» та не пройшов за його програмою навчання у Льотній академії Національного авіаційного університету. Так ветеран отримав спеціальність зовнішнього пілота БПЛА. Керування БПЛА захопило Павла вже з перших занять, і йому захотілося розвиватися в цьому напрямку далі. В серпні цього року він захистив свій бізнес-проєкт, отримав кошти від Кропивницької міської ради та Регіонального фонду підтримки підприємництва на започаткування власної справи, а саме придбання квадрокоптера. Відкрив ФОП. А у листопаді захистив свою бізнес-ідею та отримав грант у вигляді обладнання у проєкті з підтримки соціально-економічної реінтеграції ветеранів та членів їхніх сімей, що фінансується Європейським Союзом та впроваджується Міжнародною організацією з міграції.
– Дрони вже давно набули популярності, яка здебільшого базувалася на живому інтересі кожної людини до польотів, – розповідає Павло. – За допомогою БПЛА можна отримати гарні кадри з повітря – з землі так не сфотографувати. БПЛА дають можливість знімати там, де раніше це було просто неможливо. Але БПЛА – це не лише хобі, гарні фото або селфі, дрони стають затребуваними у різних галузях життєдіяльності, зокрема і в сільському господарстві. А це вже зовсім інший рівень, не споживацький, а професійний.
Ось і навчав під час заняття ветеран інших ветеранів та членів їхніх сімей того, як вправлятися з квадрокоптером, та пояснював, для чого його можна ефективно використовувати.
– Вважаю, що цей проєкт має дуже великий потенціал щодо заохочення ветеранів до самореалізації у мирному житті, а саме відкриття власної справи, здобуття нових професій, – переконаний Павло Дейнекін. – Адже багато ветеранів після звільнення з армії стикаються з проблемою адаптації до цивільного життя, працевлаштування, тому такі проєкти дуже необхідні, вони допомагають на прикладах інших показати, що все в житті можливо. Головне – це ставити мету та досягати її. Крім того, це є дуже гарною рекламою для чинного ветеранського бізнесу.
Інший ветеран того ж полку спецпризначення, Артем Логінов, днями завітав до офісу проєкту «Кава з ветеранами і не тільки» та передав гіпсові фігурки для розмальовування, які виготовив власноруч спеціально для цього.
читайте також:
Артем – професійний військовий, контрактну службу розпочинав ще до війни, у Феодосії. Не зрадивши Військовій присязі, він вийшов з анексованого півострова. У складі окремого полку спеціального призначення воював на Сході. Згодом за станом здоров’я був змушений звільнитися, отримав групу інвалідності внаслідок війни. Про омріяну військову кар’єру довелося забути. Втім, Артем не опустив руки, вступив до Центральноукраїнського державного педагогічного університету імені Володимира Винниченка, тепервже готується до захисту магістерської роботи. Розуміючи, як важко побратимам знайти себе в цивільному житті, Артем об’єднав навколо себе ветеранів у бригаду з надання послуг – якісних ремонтів будь-якої складності. Наразі цих хлопців у Кропивницькому вже знають, як порядних, педантичних, креативних надавачів послуг, які постійно навчаються, самовдосконалюються та розвиваються.
– В армії нас навчили не лише тримати зброю в руках, ми стали дисциплінованими, – каже Артем. – Ми, ветерани,мультизадачні та вміємо обирати пріоритети, що значно полегшує виконання робіт у будь-якій сфері. На війні без стратегії ніяк, в бізнесі теж. Тому ще однією з важливих якостей, якими володіють ветерани та ветеранки, є вміння побудувати стратегію, продумати майбутні дії до дрібниць. Я думаю, з часом ветерани стануть основою успішного розвитку громад в Україні.
Артем приніс на проєкт гіпсові фігурки, а діти з жінками із задоволенням їх розмалювали. Хтось поставився до цього, як до чогось нового, що може відволікти від буденності та розважити, хтось сприйняв як хобі, й надалі, можливо, наповнюватиме цим заняттям своє дозвілля, а хтось, цілком ймовірно, побачив свою майбутню роботу й займатиметься розписом вже на професійному рівні. Як, власне, і після кожного заняття й тренування у «Каві з ветеранами і не тільки». «Кава» об’єднує, навчає, розвиває та згуртовує.
